Історія Якова викладається в Книзі Буття. Вона починається з того, що Бог відкрив вагітній Ревецці, що та народить близнюків, яким призначено стати родоначальниками двох народів, причому народ, який піде від старшого з братів, буде підвладний нащадкам молодшого.
Будучи улюбленцем матері Ревеки, Яків хитрістю добився від старого сліпого батька Ісаака благословення на первородство і став родоначальником обраного народу Ізраїльського. Все подальше життя Якова, як воно розказане у книзі Буття, є розплатою за обман.
Митарства в православ'ї є перешкоди, через котрі повинна пройти кожна душа на шляху до Божого престолу для приватного суду. Вчення про митарства є частиною аскетичного вчення і говорить про остаточну і вирішальну стадію «невидимої брані», яку християнин веде на землі, коли біси, що спокушували його все життя і на його кінці звершують свій останній напад, але мають владу тільки над тими, хто при житті недостатньо подвизався у невидимій брані. Найвідомішою розповіддю про посмертні митарства є видіння учня Василія Нового преподобного Григорія про митарства преподобної Феодори, описане в складі житія преподобного Василія. Цей твір був відомий на Русі починаючи з XI-XII століття століть і мав величезний вплив на древньоруську літературу, образотворче мистецтво та фольклор.
19 серпня 2013 року в місті Києві, в Кафедральному соборі Преображення Господнього Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної, єпископ Львівсько-Ужгородський, Прикарпатсько-Закарпатський Миколай звершив урочисту літургію на честь одного з дванадцяти головних християнських свят православного чину служіння - Преображення Господнього. Усі присутні на святковому Богослужінні відчували особливе молитовне єднання у храмі, який був возведений на честь цієї славної і величної події вірними зі щирою любов'ю і глибокою вірою у спасіння людей, у пробудження їхньої Божественної природи.
Цей вислів дуже глибокий за змістом, проте, на жаль, багато людей не розуміють його. А будь-яке нерозуміння породжує спротив і заводить людину на хибну стежку. Як же правильно тлумачити наведені в Євангелії слова Ісуса Христа? Прочитавши чи почувши їх, дехто думає: «Ну як же так? Якщо є батько і мати, то що, їх не треба любити? Не треба їм допомагати? Невже треба все залишити і просто йти за Богом, служити тільки Богові, а про рідних геть забути?» Ні, Господь наш Ісус Христос мав на увазі інше: хто більше за Бога любить своїх рідних, ближніх, той просто не зможе бути по-справжньому щасливим і не зможе щиро йти за Богом.
У неділю 23 червня 2013 року усі християни східного обряду святкували День Святої Трійці. У Кафедральному соборі Преображення Господнього Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної урочисту Божественну літургію звершив єпископ Фастівський Василій.
У Велику суботу 4 травня і Світлу неділю 5 травня 2013 року в місті Києві у Кафедральному соборі Преображення Господнього Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної єпископ Житомирський Олександр у співслужінні з єпископом Фастівським Василієм і єпископом Львівсько-Ужгородським Миколаєм звершив урочисті Богослужіння на честь найголовнішого і найвеличнішого християнського свята Воскресіння Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.
У Страсну п'ятницю 3 травня 2013 року в місті Києві в Кафедральному соборі Преображення Господнього Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної єпископ Житомирський Олександр у співслужінні з єпископом Фастівським Василієм і єпископом Львівсько-Ужгородським Миколаєм звершив Вечірню з чином виносу Плащаниці Ісуса Христа, що символізує згадку про страждання, смерть Спасителя на хресті, зняття Його з хреста та поховання. Яку безмежну любов мав Христос у своєму серці до людей свідчить той факт, що, навіть коли розпинали Його, Він Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять».