Ісус сказав: «Людина повинна багатіти у Бога». І ми можемо подумати: «Яким чином вона повинна багатіти у Бога?» Чи хтось із нас є багатий у Бога, чи не є багатий? Чи ми бідні перед Богом, чи не бідні?...

Ми повинні розуміти, що на кожному кроці нашого життя Господь може все змінити. Сьогодні ми можемо тут бути, а завтра можемо бути в іншому місці. І ми повинні бути готові до всього – до всього, що стається в нашому житті....

Ми читаємо у Святому Писанні історію про прихід Спасителя – Господа нашого Ісуса Христа на Землю дві тисячі років тому, про те, що Він навчав людей, про те, що Він пообіцяв апостолам, що після Нього зійде Утішитель: «Зійде Дух Святий, бо утішить вас, дасть вам знання, як вам проповідувати, що вам далі робити». І ми бачимо, що Господь дотримав свою обіцянку...

Господь говорив апостолам, щоб вони зібралися разом і буде їм обіцянка небесна – це сходження Духа Святого. І ми маємо розуміти, що Господь Бог людству через них подарував ключі від Царства Небесного, від світла Божогj. І кожна душа, яка вірує в Ісуса Христа, вона цією вірою як маленьким ключиком відкриває двері до Царства Небесного…

Якщо ми спілкуємося з різними людьми не по своїй волі, а по роботі, то можуть виникати різні ситуації – позитивні чи негативні, але ми повинні прагнути уникати великого контакту з тими людьми, які негативно впливають на наш характер, які негативно впливають на спасіння нашої душі...

Господь завжди піклується про своїх дітей. Піклується як духовно, так і фізично. Він захищає так, як в Євангелії, де Господь захистив свого Сина через одкровення, через ангелів...

Ми можемо побачити і в Апостолі, і в Євангелії, що багато людей думають, що живуть праведно. Вони думають, що у них правильне ставлення до життя, до людей, до життєвих обставин, до самих себе…

Пам’ятаєте, що говорив апостол Петро: «Браття, якщо ви молитесь, а Господь не реагує на ваші молитви, значить ви щось неправильно робите». Тому, щоб Господь реагував на ваші прохання, пам'ятайте просту молитовну таємницю...

Потрібно, якщо іспити стаються, то в терпінні з молитвою, молитвою постійною витримувати їх. Просити у Бога допомоги. Не проклинати своїх ворогів, або ворогів нашої держави, а молитися, щоб Господь їх зупинив і щоб настав мир у нашій державі...

Ми прийшли на цю Землю для того, щоб бути в Божій справедливості, в Божій волі. Для того, щоб підняти свій дух. І ми бачимо, як природа набуває тепла сонячного, розквітає і дає плоди. Так і ми, коли набуваємо Божої благодаті, цього Духа Святого, наша душа зростає, наша душа дає плоди...

Апостол Павло до нас звертається через рядки Апостола з такими словами: «Браття, Божою благодаттю ми отримуємо різні дари...» І ми, дорогі браття і сестри, можемо собі поміркувати: «А які ж ми маємо дари?»

У Євангелія (Ів., XX:19-31) розповідається як Господь прийшов до своїх учнів. Двері були закриті, але Він пройшов через них як Дух. Далі Господь показав їм руки та бока Свої. Це Він зробив для того, щоб учні впевнились, що Він дійсно живий, а не якась примара...

Ми слухали Діяння святих апостолів (Дії, II:1-11), де Господь обіцяв своїм апостолам, що прийде Утішитель і утішить їхні душі. Але Він дав їм таку вказівку, щоб вони зібралися на п’ятдесятий день усі разом. Не поодинці десь молилися, а зібралися всі разом....

Ми можемо допомагати бідним, допомагати нашій державі, допомагати героям, які сьогодні, ризикуючи своїм життям, захищають нашу державу. Шляхів спасіння дуже багато. Кожен обирає той, який йому Господь благословляє, і той, який він може витримати і йти за Богом...