І ми бачимо, що люди, у духовному розумінні, є прокажені. Проказа – це наші гріхи, які нас роз’їдають. Вони роз’їдають нашу душу і все наше тіло, і ми духовно розкладаємося. А Господь нас зцілює, зцілює наші душі, наші тіла...

Вони вірили в Ісуса Христа, вони знали, що Він може зцілювати. І їхня віра їх зцілила. Але ми бачимо, що вони не воздали подяку Богові. Тільки один самарянин вернувся і подякував Богу, впав на коліна і припав до ніг Його...

Нас запитують: «Ти віриш в Бога? – Звісно я вірю. – А чому ти віриш в Нього? – Та тому що я бачу як Він кожну хвилину, кожен день в моєму житті творить чудеса. Чому мені в Нього не вірити? Я знаю, що Він є. Мені не потрібно Його бачити фізично, я знаю, що Він проявляється фізично в моєму житті»...