Єпископ Василій (Нестеренко)

.

Христос воскрес, дорогі браття і сестри!

Поздоровляю вас із святою неділею, із святим причастям. Ми сьогодні слухали Євангелію про самарянку (Ін., ІV:5-42). Я хочу зупинитись на деяких моментах цієї Євангелії. Ми бачимо, коли почав Ісус спілкуватися із самарянкою, то вона якось знітилася. Це тому, що ніколи іудеї не спілкувалися із самарянами. Їх вважали за нижчу расу і вважали, що вони недостойні спілкування.

Але ми бачимо з цієї Євангелії, що Господь прийшов по волі Отця на Землю, щоб виконати таку місію: Він об’єднав в своїй любові всіх людей, не залежно від раси, від їхньої приналежності до тих чи інших колін іудеїв. Ми бачимо з цієї Євангелії, як самарянка під час спілкування з Ісусом Христом, хоча вони не довго спілкувались, на очах міняється. Ісус Христос їй говорив за високе розуміння Істини. Але вона не розуміла цього, вона розуміла все буквально, що Джерело це є дійсно те джерело, з якого можна набрати води. Вона не розуміла, що це є набагато вище, що це є Істина, що Господь приніс цю Істину, що це є Джерело вічного життя.

І ми бачимо, що під час спілкування, Джерело живої води наповнило її душу. Вона, її душа, спочатку була як та пустеля засохла. Потім ми бачимо, що її душа змінюється як та пустеля, на яку приходить злива і на очах все повертається до життя, і розквітає. Жива Істина наповнила самарянку і вона, як та квітка, розцвіла. Вона все зрозуміла.

Вона чула, що Месія повинен прийти, що Христос повинен прийти, всі іудеї Його чекали. І тут ми бачимо, що вперше Ісус Христос признає, що Він є Істина. Ми ніде в Євангелії не побачимо, що Ісус каже: «Я прийшов вас спасати, Я Месія, Я, Ісус Христос, прийшов для вашого спасіння». А тут Він їй відкрив таку велику тайну. Він не даремно їй це відкрив, значить вона була цього достойна. Він побачив її душу. Він бачив, що вона сприймає душею кожне Його слово, не зважаючи на те, що вона самарянка.

Ми бачимо, що далі Він говорить: «Ви будете поклонятися Отцеві в дусі та в правді». Тоді іудеї поклонялися в Єрусалимі, а самаряни на горі Евал (Гарізім). Вони спеціально ходили на ту гору і поклонялися там, тому що їм було заборонено ходити до Єрусалиму. А Він сказав: «Прийде той час, і він уже в нас є, що люди будуть поклонятися не на тій чи іншій горі, чи в Єрусалимі, чи ще де, а вони будуть поклонятися в Дусі, в Істині».

Дійсно ми з вами отримали від Ісуса Христа той Дух, який проникає скрізь, наповнює нашу душу, дає нам джерело того вічного життя, яке ми з вами унаслідуємо.

І Господь, бачите, проповідував самарянам всім, і вони повірили не тільки по слову цієї самарянки, але і по слову Ісуса Христа.

Господь дійсно прийшов на Землю для всіх людей, і ми це повинні розуміти з вами. І давайте не втрачати з вами того Духа Святого – те Джерело живої води, яке Господь дав нам для спасіння і життя вічного.

Спаси вас Господи!