Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри!

Я вітаю вас із святим причастям і з наступаючими святами Нового року і Різдва Христового. Сьогодні ми слухали Євангелію (Лк., XIV:16-24), у якій говорилося, що один пан зібрав велику вечерю для своїх друзів. Що мав на увазі Ісус Христос під цією вечерею? Звичайно, Він мав на увазі, перш за все, тих священиків іудейських, яких Господь, починаючи з самого Авраама, готував. Це був, як ви знаєте, вибраний народ. І Господь все робив для того, щоб навчити цей народ Істини і через них спасати весь світ.

І це продовжувалося багато тисяч років. Ви пам’ятаєте з Біблії Авраама, Якова, царя Давида, Соломона. І от настав час, коли Господь явив їм Сина Свого, для того щоб все задумане сталося. І вечеря - це ті знання, Божа Істина, яку Господь приготував для вибраного народу.

І от, коли Ісус Христос прийшов, спочатку (пам’ятаєте, в іншому Євангелії?), Він говорив самарянці, що «через юдеїв прийде спасіння для вас». І ще в одному Євангелії - іншій самарянці Він говорив: «Не слід кидати собакам те, що приготовлене для Божих дітей». Але пізніше Він сказав і цю Євангелію, яку ви чули сьогодні. Тобто Він побачив, що ті, для кого була приготовлена ця вечеря, не прийшли до неї. Не прийшли всі ті священики, які повинні були тримати віру Господню, які повинні навчати людей і знали, що прийде Месія. Але вони цього не відчули, вони цього не побачили, окрім єдиного Никодима, який був таємним учнем Ісуса Христа.

І тому Господь, обурений тими, кого Він вважав своїми друзями, сказав: «Жоден з них не покуштує цієї страви, яку Я приготував, - і велів своєму рабові: - Іди і бери калік, кривих - усіх, кого зустрінеш». Тобто людей не підготовлених - не тих, яких Він готував упродовж віків, а всіх інших, щоб вони вже покуштували цієї страви.

І що ми маємо з цієї Євангелії зараз?

Я хочу сказати, що Господь, яким був тоді, такий Він і зараз. Просто Він був тоді в тілі, а зараз Він без тіла, але все те саме залишилося. Усі Його знання, Усе, що Він робив, і присутність Його серед нас залишилася. Тому ми, як ті його друзі, також звані на цю вечерю. І кожного разу, приходячи до цього храму, ми є тими каліками і кривими, - тими, які приходять на цю вечерю, яких Господь запросив.

І коли ми приходимо, Господь нас очищає. Господь бачить кожну душу, яка прийшла до нього в цей храм, і Він знає, що цій душі потрібно. І коли Він через священиків подає причастя – Тіла і Крові Своїх - Він дає саме те, що потрібно для цієї душі. Він знає всі наші проблеми. Коли ми слухаємо Євангеліє і приймаємо цю мудрість Божу, ми вкладаємо її у своє серце, у свій розум, для того щоб бути міцнішими духовно. І, як говорив Господь Ісус Христос: «Деякі з вас стануть більші, як зорі на Небі». Тобто душа, споживаючи дари Божі, - возростає, вона укріплюється.

Я бажаю, щоб усі ми, приходячи до цього храму, щоразу брали з цього столу Божого те, що Він для нас приготував. Щоб наші душі укріплялися, зміцнювалися і щоб ми, і навколо нас усі, спасалися - і всі ставали Божими дітьми.

Тому бажаю вам бути не тільки званими, але й вибраними.

Слава Ісусу Христу!