Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри!
Вітаю вас зі святою неділею, зі святим причастям.
Сьогодні ми слухали Євангеліє (Лк., XVIII:35-43), де Господь зробив ще одне чудо – відкрив очі сліпому. І ми чули, як цей сліпий кричав: «Сину Давидів, помилуй мене». Він знав, що повинен прийти Месія з роду Давидового. І коли він почув про Ісуса, то при першій можливості звернувся до Нього і попросив, щоб Він зробив для нього таке чудо – зцілив його від сліпоти. І Господь каже: «Прозри. Віра твоя спасла тебе». І він зразу ж прозрів, і славлячи Бога, пішов за Ісусом Христом.
Дорогі брати і сестри, ми іноді як сліпі, наш зір духовний не завжди відкритий. І тільки Господь Ісус Христос може це чудо зробити для нас – зцілити від духовної сліпоти. Якби всі люди щиро молилися, як молився той сліпий, і якби вони так само старалися, Господь відкрив би їм очі, і тоді світ би швидше змінювався на краще.
Я пам'ятаю себе, коли я ще не був у духовному сані і тільки починав ходити до церкви, то я, як звичайна людина, просив у Бога, щоб він допоміг мені в якихось моїх справах сімейних, в справах моїх дітей. І Господь допомагав мені в цьому.
Але пізніше, коли я став більше читати Євангеліє, то зрозумів, що це тільки початок нашої віри – наші прохання. Ми потроху постійно відкриваємо наші духовні очі, але ми повинні прагнути цього, тому що це не так легко.
Господь є дух і Він бачить все не так, як ми бачимо своїми фізичними очима. Він бачить все ширше. А ми маємо від Бога нашу душу безсмертну. І щоб бачити, як Бог бачить, ми повинні попросити у Бога, щоб Він навчив нас.
Господь все зробив, щоб ми могли бачити. Він прийшов у цей світ, Він ходив з учнями і проповідував – Він все розповів. І все це записано в Євангелії. Цього достатньо, щоб спасатися. Але треба читати цю Євангелію. А для того, щоб очі відкрилися, треба, як ті учні, весь час бути в Дусі Святому, щоб Дух Святий був в тобі. Він тоді відкриває нам те, що написано в Євангеліє, відкриває нам духовні очі. І тоді ми бачимо істину. Ми бачимо істину Божу, ми бачимо, де правда і де неправда, де і що не так робиться.
Пам'ятаєте, коли євангеліст розповідає, як Господь починав своє служіння, він каже: «Народ жив в смертельній темряві і світло велике побачив». Це світло – істина, яка прийшла від Бога через Його Сина.
Тому кожного разу, коли ми приходимо до церкви і слухаємо проповідь, ми повинні прагнути під Духом Святим зрозуміти цю проповідь, бо ця проповідь – це слово Боже. А слово Боже, це є хліб духовний, від якого душа наша стає сильнішою, укріплюється. Таким чином ми прозріваємо. І тоді ми робимо в житті все правильно, стараємося робити правильно. Стараємося виконувати волю Божу для розбудови Його Царства в своїй душі, навколо себе і на Землі.
Працюймо над цим, браття і сестри.
Слава Ісусу Христу!
