Людська природа так влаштована, що люди прагнуть чудес і того, що їм дається даром – зцілення, виправлення їх складних життєвих ситуацій і таке інше.

Після того, як було ув'язнено і мученицькою смертю страчено Іоанна Хрестителя, Ісус Христос хотів піти до пустелі і помолитися там, де не було народу. Але на той час Він уже був відомий як цілитель і проповідник, тому багато народу пішло за ним. І Йому нічого не залишалося як зупинитися і проповідувати, зціляти людей, укріпляти їх у вірі. Саме тоді відбулось чудо насичення п`яти тисяч людей, не враховуючи жінок і дітей, п'ятьма хлібами і двома рибинами.

Люди йшли за Ісусом Христом, бо прагнули зцілення свого тіла чи своєї долі, а не тому, що вони так вірили в Бога. Чому можна зробити такий висновок? Тому що, коли розпинали Ісуса Христа, то ці люди, більше п'яти тисяч самих тільки чоловіків, не захистили Його. Коли б у них була віра, Його взагалі б не розпинали. Бо римляни побоялися б розіп'яти того, за ким було багато народу. Де була віра цих п'яти тисяч чоловіків, коли всі кричали: «Розіпни, розіпни»?

Ця людська природа бажання чудес і прагнення отримати зцілення задарма є в нас і до цього часу. Але все-таки багато людей дійсно увірували в Ісуса Христа, тому і збереглася ця віра до цього часу.