Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри!
Вітаю вас зі святою неділею, і з освяченням ваших душ і ваших тіл.
Сьогодні ми слухали Євангеліє (Мт., I:1-25), в якій євангеліст розповідав про родовід Ісуса Христа – Сина Божого, який народився на землі від Пречистої Діви Марії. Тут подаються імена, починаючи від самого Авраама.
Чому від Авраама? Тому що Господь вибрав цю людину, на той час як найбільшого праведника на землі. І Він його випробував. Господь сказав: «Принеси сина свого єдиного Ісаака в жертву Мені». І Авраам готовий був віддати свого сина. Він уже заніс над ним ніж, він уже приготувався принести сина свого в жертву, але ангел Господній сказав: «Зупинись, і візьми ягня, і принеси в жертву цього ягня». Авраам цим своїм вчинком показав, що він вірить в Бога, в те що душі не вмирають, в те що Господь нас відродить, в те що ми будемо завжди з Богом, якщо будемо покорятися волі Його святій.
І далі в Євангеліє розповідається, як відбулося все: як Йосип прийняв Марію, як ангел Господній сповістив Йосипа про благословенне Господнє, як чоловік цей благочестивий виконав цю заповідь. Ми знаємо, що Ісус народився від Марії та Духа Святого. Йосип Йому не рідний батько, але Господь довірив Сина Свого цій людині із роду Давидового, і Марії, яка так само з роду Давидового. І от вони виростили Ісуса Христа – Сина Божого, щоб Ісус послужив людям.
І кожен з вас має свій родовід, і своє призначення на землі.
Це Євангеліє, яке ми читаємо, ці проповіді, які ми чуємо, – це слова Господні. Ісус приніс вчення на землю для того, щоб спастись нам. Тому що, коли люди не слухали Бога, коли вони були без Бога, вони творили страшні справи. І Богові це було неугодне. Тому був і потоп на землі, було спалення Содому і Гоморри. Тому Господь послав врешті-решт Сина свого, щоб Він все нам розповів. І Господь казав: «Я прийшов не дати вам новий закон, але навчити його виконувати».
І ще Господь сказав своїм учням до того, як Його розіп’яли: «Я пошлю вам Утішителя». А перед тим Він ще говорив, що треба народитися другий раз від Духа Святого. Це Він казав книжнику Никодиму, який був священиком, але не розумів вчення Ісуса: «Як же можна народитися другий раз?» Ісус же говорив, що ніхто не може піднятися на небо, а тільки той, що зійшов з Неба. І Він говорив Нафанаїлу, – пам’ятаєте, коли Він розказав йому все, що з тим відбувалося, і той повірив, що перед ним Син Божий, – Він казав: «Побачиш більше, що ангели Божі будуть опускатися і підніматися над сином Людським».
І от, коли уже Ісус Христос був розіп’ятий, коли Він воскрес, і на п’ятдесятий день на його учнів апостолів зійшов Дух Святий у вигляді вогняних язиків, вони стали сміливі, вони стали навіть іншими мовами говорити, вони почали проповідувати. І от цей Дух Святий – це і є друге народження наше. Цей Дух Святий і по сьогодні передається від священика до священика під час висвяти через Хіротонію, рукоположення. І також сходить на всіх людей, хто хреститься в Ісуса Христа. На кожну людину під час хрещення сходить Дух Святий і залишається у вигляді ангела-охоронця. Але не всі його чують, не всі з ним живуть. Це той зв'язок з Богом, через яку Він наставляє нас, щоб ми спасалися. Але не всі це виконують.
Я вам скажу, що я часто буваю на батьківщині, в Полтавській області. Приїжджаю туди і спілкуюся зі своїми однокласниками, з людьми, що там живуть. І ви знаєте, що дуже мало людей, які б сказали: «Я щасливий». Мої однокласники жаліються на своє життя, хоча кожен з них, має прекрасний будинок. Деякі з людей навіть нарікають на Господа. «Але якщо вам тут так погано було жити, чи ви молилися до Бога, чи ви просили у Господа, щоб Він вам допомагав? Якщо ні, то як ви можете нарікати на життя», – звертаюсь я до них.
І я відчуваю цю величезну різницю, коли повертаюсь сюди. Я тут відчуваю теплоту в церкві, я відчуваю радість, коли ми разом молимося, тому що Господь сказав: «Там де двоє чи троє зберуться в Моє Ім'я, там і я серед вас». І коли маленькі вогники назбираються до купи, то збирається величезний вогонь, який спалює все непотрібне, який сходить благодаттю на кожного із нас, який допомагає нам укріплюватись в собі, ми причащаємось, ми освячуємось, ми стаємо мудріші.
Тому ми святкуємо день народження нашого Господа Ісуса Христа, який воплотився в тілі людському і всьому нас навчив. Тому наша справа тільки виконувати Його заповіді. І в першу чергу – не грішити, старатися жити так, як Він заповідав, не думати про гроші, не думати про те, що їсти, що пити, а думати про Царство Небесне.
Пам’ятаймо про це, і тоді ми спасемося, і будемо в радості там, де немає ні журби, ні зітхання, де тільки радість і благодать Божа.
Слава Ісусу Христу!