Ієрей Віталій (Дpoботун)

Свідчення отця Віталія

С лава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри! <br">Хочу розповісти вам як Бог благословив мені і Ірині, регенту церковного хору, поїхати з дітками з села Тхорівка у місто Очаків відпочивати на березі Чорного моря. З нами було 68 школярів і 6 учителів. Я відчував відповідальність за дітей, але вірив, що все буде добре, бо Господь працює через вірних своїх, і ангели Його нам допомагають. 

І Господь дійсно через нас працював. Яким чином? Коли ми дітей перший раз побачили, то подумали: "Ну так, діти трошки складні". Різного віку, від 7 до 16 років. І себе не дуже добре поводили. А вчителі такі самі, як діти, не кращі за них. Постійно кричать на дітей. Ну ми думаємо: “Нічого, будемо працювати, Господь через нас буде працювати”.

Ієрей Віталій (Дpoботун)І наступного дня ми почали проповідувати. Діти дивилися насторожено. Я їм сказав, що я священик, представився. І почалось навчання. І з цього часу кожного дня були у нас заняття. А Іра їх навчала співати. У неділю ми мали службу з ними. Слава Богу, на цей час вже багато діток співали і антифони, і «Господи помилуй». Іра їх постійно вчила співати. З кожним днем у них все більше і більше поваги з’являлося до нас, вони почали у нас збиратися, задавали питання. І ми, ясна річ, влаштовували різні ігри, конкурси і тому подібне.

Господь нас постійно вів. Наприклад, хотіли ми освятити будиночки, у яких вони живуть. І тільки такі думки прийшли, Господь так благословляє, що одна дівчинка зробила в будиночку дивну фотографію, ніби прояв негативної сили, діти всі полякалися і кричать: "Ми боїмося, ми спати не будемо вночі". Я кажу: "Не переживайте, Господь любить вас, він допоможе вам. Ми освятимо ваші помешкання, ваші будиночки, і все буде добре, Ангел Хоронитель буде вас оберігати". Вони: "Давайте, давайте". Всі там в чергу вистроїлися. Господь освятив, ми дали настанови дітям. Наступного ранку вони самі прибігають і свідчать, що, дійсно, добрі їм сни снилися, позитивні, вони нічого не боялися. Господь їх так благословляв, що вже страху ніякого не було. 

Отець Віталій (Дpoботун) благословляє дітейГосподь так працював, що з кожним днем діти поступово мінялися, переставали сваритися, непристойні речі робити і тому подібне. І вже вчителям не потрібно було на них кричати, бо діти стали спокійніші. Кожного дня вони слухали нові лекції: про Ангела Хоронителя, "Прощення і любові", "Слава Тобі, Боже", молитва "Святий Боже...". Вони просто мінялися на очах, 10 днів Господь очищав їхні душі.

Були цікаві випадки. Там був медпункт, але діти туди не ходили, вони постійно ходили до Іри. Вона, якщо хтось порізався чи подряпався, обробить ці рани, накладе пластир при потребі. І так склалося, що діти з кожного приводу бігли до Ірини. Вона пригостить їх чаєм, вислухає, дасть добру пораду. І при кожній нагоді навчає їх співати.

Приходили і вчителі на наші заняття, і на служби й дивувалися як діти міняються. А я їм кажу: "Це Господь змінює серця дітей". 

Священик грає з хлопцями в футболТам були також дітки турецького походження, вони також живуть у Тхорівці. І всі дивувалися, що хлопчик, який гірше всіх вів себе в школі, тут як святий. І головне, мусульмани, вони приходили на заняття і на служби. Їх ніхто не заставляв, вони самі приходили. Приходили постійно і слухали, і використовували отримані знання. Ну, ясна річ, я кажу: "Бог - це той же Аллах". Їм це було дуже приємно чути.

Багато ще випадків було, як Господь благословляв. Ми програвали турнір з футболу. До моєї команди попросилися маленькі хлопчики грати, а інша сильніша команда була. І ми, програючи 4:1 в фіналі, а там було до 5 очків, стали молитися. Вони молилися: "Боже допоможи, Ангеле мій Святий, допоможи". Так приємно було дивитися, як діти моляться, просять. І Господь так благословив, що ми, програючи 4: 1, виграли 5:4. Я їм кажу: "Це не ви виграли, це Бог через нас переміг". Ну хто б міг подумати. І таких випадків було дуже, дуже багато, бо Божі ангели з нами працювали.

Отець Віталій (Дpoботун) з підопічними дітьмиНаприклад, кажу їм: "Ви маєте знання про те, що не можна грішити, про закон Божественної справедливості знаєте. Якщо ви будете себе неправильно вести, ви будете покарані. Але можете обрати собі покарання." А один шустрий хлопчик каже: "Ну та що мені, хай головою об дерево". І бігав, бігав, забігає до дівчат і налітає на дерев'яні двері. Розбив брову. Підбігає і просить: "Отче, помоліться, щоб зцілитися". Я його благословив, Господь його благословив, помазав святим єлеєм цю брову розбиту - і диво, чудо! - вона за пару днів зажила, наче нічого не було. І таких випадків багато було, діти бачили ці приклади. Бачили, що не треба погано робити, бо зразу буде покарання.

Один хлопчик взагалі неслухняний був, з моря не хотів виходити. На другий день захворів і просить: "Помоліться". Помолився, благословив, на наступний день він здоровий. Господь так працює.

Коли прийшов час їхати додому, вони не хотіли розлучатися з нами і ми з ними теж. Діти потім свідчили про свої враження від поїздки і казали, що батюшка і в футбол вміє грати, і про Бога розповідає. Дуже запрошували приїхати до них у село. Я кажу: "Це Бог так працює через нас, через своїх дітей, через своїх людей". І дійсно, вони їхали, їм хотілось плакати, бо Бог їх благословляв, дякуючи молитвам вірних нашої Церкви, дякуючи людям, які організували цю поїздку. І я думаю, молімося, щоб Господь допоміг, щоб ми ще зустрічалися з цими дітками і Бог міняв їхні серця, їхні душі, і все буде добре.

Слава Ісусу Христу!

[suf_content_slider pagination="yes" autoheight="no"][suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [suf_content_slide] [/suf_content_slide] [/suf_content_slider]