Архієпископ Олександр (Негоденко)

{mp3}sermons-20130331-bsOleksandrNegodenko{/mp3}.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри!

Ми сьогодні говоримо про віру і про діла. Коли ми віримо, то ніби споживаємо, ми беремо. Ми кажемо: «Господи, я вірю в тебе! Допоможи!» Майже на дев’яносто дев’ять відсотків, коли ми віруємо, коли ми сприймаємо Бога як енергію, як істину, то ми майже завжди кажемо: «Господи, допоможи! Допоможи мені зробити це, це…» Нібито такий споживацький настрій в нас з’являється. І це справді так, якщо ми не віддаємо… Добрі діла - це віддавання, це любов... Якщо в нас є тільки одна віра, і ми тільки споживаємо, споживаємо, споживаємо, і нікому не віддаємо, то в нас ця Божа енергія починає функціонувати зовсім іншим чином. Ми стаємо тоді в деякій мірі фанати. Ми стаємо тими людьми, які кажуть, що за віру я повбиваю всіх людей, тому що моя віра найперша. Розумієте?

Якщо в душі нема любові, тоді нема оцього процесу сприйняття і віддавання. Добрі справи - це наша любов. Ми робимо добрі справи не для того, щоб ставити собі якісь галочки. Коли людина так робить, вона вже закреслює ці добрі справи. Ми робимо добрі справи з великої своєї любові, з бажання допомогти ближньому. Як робили оці четверо, які принесли розслабленого. Розумієте? Розібрати дах в будинку, що це таке? В них була віра! Але вони б цього не зробили, якби у них не було любові до цієї людини, яка лежала багато років. Можливо, вони бачили, як 30 років вона страждала. Ми всі бачили цих розслаблених - сльози з’являються на очах, тому що вони нічого не можуть зробити. Якщо на їхніх очах стільки років страждала ця людина, вони хотіли їй допомогти. Але не знали як. І ось тут з’являється пророк, великий пророк, який робить чудеса. І віра в них з’явилася, але з’явилася і любов. І тому пішов кругообіг енергії. Такий добрий кругообіг енергії, який повинен бути в кожної людини, в кожного християнина. Брати від Бога! Тому що найвища енергія, яку ми можемо взяти, - це енергія Бога, енергія Творця. І віддавати! Якщо ми не будемо віддавати, перетворимося на болото. Тому що ми будемо працювати тільки на себе. І тоді ми в якійсь мірі стаємо егоїстами. Ми беремо, беремо… «Боже, дай нам ще, ще! Боже, хочу і багатства, і машину!» І все набираємо… А для чого, якщо в нас потім воно перетворюється в іржу? Воно в нас гниє… І ми починаємо потім погано пахнути. Віра - це добре, але, якщо ти не маєш любові… Через нашу віру сходить дуже сильна енергія, але її треба продовжувати. Ми є продовженням Божої праці на Землі. Ми повинні творити те, що робив сам Господь - творити добро. Це ми можемо робити тільки через любов і через віру. Тому що це крила, це два крила однієї пташки, яка летить до Бога: віра і добрі справи.

І апостоли постійно нагадують: «Вірте, але і робіть, як робив Господь». Як Він робив, хоч і знав, що за любов до людей Він буде страчений, Він постраждає. Але все одно робив, тому що знав - це треба для людей . Він приніс знання, і вони повинні були бути дані людям. Як? Через велике страждання, яке переніс Ісус. Ніхто не розумів, чому Він це зробив. Всі хотіли бачити Його царем. А Він приніс знання, які повинні були увійти у людську свідомість настільки сильно, щоб люди їх запам’ятали. Коли Він був страчений, коли енергія смерті увійшла в Нього, то люди це зрозуміли. Багато людей, дивлячись на Христа, зрозуміли, чому це так сталося. Але Він прийшов, приніс знання, був страчений і воскрес. Це велике благо для людей. Щоб люди не боялися, що за добрі справи вони будуть страчені. Вони не будуть страчені. Вони будуть спасенні. Господь каже: «Хто душу свою віддасть за мене…» Віддасть за оту справу, за оту енергію, за яку Він не побоявся віддати себе... Господь від нас не вимагає того страждання, яке перетерпів сам Ісус. Але трошки-трошки, хоча б трошки зробити...

Ми приймаємо Божу енергію завжди, коли звертаємось до Бога. Господь завжди дає, коли людина просить: «Ну дай мені хоч трошки якоїсь радості в житті!» Він же не каже: «Я не дам». Зрозуміло, що ми отримаємо радість. Але якщо ми кажемо: «Господи, дай нам мільйони!» - Він, зрозуміло, не дасть. Тому що це занапастить нашу душу. Але Він дасть нам втішання, розуміння. Зараз ми всі сидимо, заколисані оцією Божою енергією, Божою благодаттю. Тому що вона зійшла на нас. Можливо, на когось сильніше, на когось менше. Але ми зараз відчуваємо цю благість , нібито Господь сидить поруч з нами. Нібито сидить... Це велика річ - містика, яка є дуже сильна в православ’ї , взагалі в християнстві . І треба розуміти, що містично ми можемо і що відчуваємо. Ми можемо бути біля Бога, але цього мало. Він каже: «Творіть! Творіть добро, те, що Я творив! Що? Світло! Що? Добро! Що? Радість людям! Тоді ваші серця будуть наповнені сповна. Чим? Благодаттю того світла, яке є в Мені, в Моєму Синові, яке Я приніс вам!» Тому творіть Світло. Той, хто творить Світло, є людиною Божою. А це велика честь бути Божою людиною на Землі. Спаси вас, Господи.

Хай Господь вас благословляє!