Єпископ Василій (Нестеренко)

{mp3}sermons-20180121-bsVasyliyNesterenko{/mp3}

Христос хрестився, дорогі браття і сестри! В річці Йордані!

Ми зараз з вами переживаємо дуже енергетично насичений час у Вселеній. Час, коли православні християни тільки-но відсвяткували народження Ісуса Христа на Землі, і ось уже прийшли дні Його хрещення. Як ми проживаємо ці дні? Це дні були дуже світлі, насичені позитивною енергією. Багато хто з вас це відчув.

І сьогодні ми з вами дізналися (Мт., ІV:12-17), що вже пішов наш Спаситель на першу проповідь, так як Іоанн був ув’язнений. Він розпочав своє служіння якби продовжуючи вчення Іоанна. Ми бачимо, що тут Ісус проявився в смиренні. Він же не пішов раніше, поки Іоанн ще міг проповідувати. Він вичекав той час, коли Іоанн був ув’язнений.

І перше, що почав проповідувати Ісус Христос, як й Іоанн Хреститель, – це покаяння. Що всім, перш ніж прийти до Бога, потрібно покаятися. І що Боже світло не може вселитися в людину, витіснивши чорноту, поки не буде щирого покаяння.

І ми бачимо, що це Світло велике, яке прийшло на Землю з Ісусом Христом, воно і зараз світить нам. І збулося пророцтво Ісаї, що люди сиділи в тіні смерті, і велике Світло вони побачили. Але багато людей, можливо і зараз сидять у цій пітьмі, в цій тіні смерті, і не бачать світло. І це прикро, бо Господь осягнув всю Землю, Його вчення знають по всій Землі, по всій земній кулі. І це велике Світло досі зберігає нашу Землю.

Ми повинні усвідомити, що покаяння – це перший ступінь до спасіння. І велику благість має людина, яка може покаятись душевним плачем у серці за свої гріхи. Треба усвідомити це. І по милості Божій це дарована дійсно велика благість для людини. І коли вона покається щиро, вона відчує, що і з серця, і з душі впав великий тягар. Їй легше стало, вона хоче літати, їй весело, вона щаслива. І що це є? Це є Царство Небесне. Царство Небесне, – ви повинні знати, –всередині кожного з нас. І ми самі якби творці, бо цим щирим покаянням за нашого життя робимо собі Царство Небесне на Землі. І живемо в радості, в любові, які б іспити не сталися у нашому житті. І Господь нас всіх якби гукає, Він хоче, щоб ми побачили Його, щоб ми відчули цю благість, велику радість любові в серці. І щоб ми віддавали любов кожному, з ким ми спілкуємося, хто поряд з нами, щоб вони відчули цю любов Божественну, це світло. І щоб передавалось таке ж світло і любов усім людям на Землі.

Спаси вас Господи!

Про першу проповідь Ісуса Христа і про перший ступінь до спасіння