Єпископ Миколай (Бердюгин)

{mp3}sermons-20160417-bsMykolayBerdugyn{/mp3}

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри!

Вітаю вас зі святим причастям, зі святою неділею.

Сьогоднішнє Євангеліє (Мк., X:32-45), де Ісус утретє провіщає свою смерть та воскресіння, треба сприймати не розумом, а душею, серцем. Ми повинні зрозуміти в якому стані знаходився Ісус Христос через те, що Він знав вже наперед, що Йому доведеться виконати цю тяжку місію – віддати Своє життя за спасіння багатьох, за спасіння всіх тих, хто зрозуміє цю жертву Бога.

Син Божий ішов, швидко йшов і думав про те, що треба зробити. І учні Його йшли за Ним і хвилювалися. Вони навіть боялися того, що відбувається. І тоді Ісус їх зібрав, як сказано – «дванадцятьох», і розказав їм, що Його схоплять, що над Ним будуть знущатися, плювати на Нього. І потім Він помре, і на третій день воскресне.

І я не засуджую Івана і Якова, які підійшли до Ісуса і попросилися сісти праворуч і ліворуч від Господа, бо, як я думаю, вони не прагнули отримати славу, а хотіли бути поряд з Ним в цих стражданнях на весь той час, що залишався. І бути разом з Ним уже в перемозі. Тому вони так і сказали.

Але Господь тут їх повчає, і Він повчає нас разом з ними: «Ви дійсно вип'єте ту чашу, ви дійсно охреститесь тим хрещенням, яким Я хрещусь, але сидіти праворуч і ліворуч – не Моє це давати, а кому уготовано». Тобто, якщо людина ще не досягла того рівня, який потрібний, то не можна ставити його на вищий щабель, не можна щоб було так.

Як ми бачимо, правителі в світі не завжди відповідають, частіше не відповідають, тому духовному рівню, який потрібен, щоб правити людьми. І тому відбуваються ці війни, це беззаконня. Ми це бачимо і розуміємо, що ще Божа правда не прийшла на Землю, Божа істина ще не укріпилася в людях.

Але для того, щоб вона укріпилася, ми повинні розуміти, що тільки ми своєю власною волею, своїми зусиллями можемо піднятися на те місце, на яке нас хоче поставити Господь. Ми повинні працювати над собою. «І той, хто хоче бути першим, - каже Господь, - той повинен бути слугою для всіх. А хто хоче бути взагалі першим, той повинен бути рабом усім». Тобто Господь, який вище за всіх, Він хоче спасти всіх. І Він думає за всіх, за всіх своїх людей, за всі душі думає, щоб вони спаслися. Він все робить для того, щоб вони прийшли до спасіння.

Але кожному Господь дає вільний вибір, щоб люди могли спасатися власними зусиллями. Насильно не можна привести до спасіння. Тому Він і говорить так: «Син Людський прийшов не для того, щоб йому служили, а для того, щоб послужити іншим». Тобто Господь прийшов служити на Землю. І нам потрібно відчувати це своєю душею, відчувати те, що Він прийшов служити на Землі. І відчути серцем ті тяжкі часи, коли Він ішов із своїми учнями в Єрусалим, відчути той шлях, що Він пройшов, щоб віддати Себе за спасіння багатьох, віддати Себе як жертву.

І ми повинні це зрозуміти, повинні щиро прийняти в своє серце ту жертву, яку приніс Господь. І бути разом з Ним, як хотіли бути Його учні – дванадцять апостолів. Працюймо над собою для спасіння наших душ, для їх укріплення. І тоді Господь кожного посадить на те місце, яке йому уготоване.

Слава Ісусу Христу!

Ісус утретє провіщає свою смерть та воскресіння