Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Я хочу в котре вам нагадати одну з основних думок, яку приніс Ісус Христос. Вона полягає в тому, що людина, яка вірить в Істину, повинна бути зрячою. Я хочу наголосити, – духовно зрячою. Чому? Тому що вона повинна бачити світ біля себе. Ісус постійно про це наголошував, коли він говорив: «Ті книжники, які живуть не духом закону, а буквою закону, вони і слухають, не чуючи, і дивляться, не бачачи». Це великий гріх перед Богом.
Я хочу ще додати, що людина, кожна людина, яка ходить до церкви, яка вірить в Бога, повинна бути духовно зрячою людиною, щоб бачити, що відбувається. Але не судити, а ділити на світле і темне – це основний обов’язок людини, яка вважається християнином, яка служить Істині. Ісус дуже багато нагадував про це. Чому? Тому що і тоді було дуже багато книжників і фарисеїв, їх не поменшало і зараз. Їх можливо стало ще набагато більше. Тому що у нас в Україні, дякуючи Богу, можливо кожна друга чи третя людина має вищу освіту. Для пострадянських країн це дуже великий показник, дуже великий. Ми від цього радіємо, але бувають і пастки від цього великі, бо людина, начитавшись, і маючи, ну, скажімо так, дар, починає творити речі, які не є нормальні. Ісус про це постійно нагадував. І я вам ще раз нагадаю, що говорити слова добрі може кожна людина. Ісус сказав: «Судіть по ділам». Судіть по ділам – це основний показник.
Ви, якщо почитаєте Біблію, то побачите, що там постійно є це нагадування. Чому це Ісус говорив? Тому що Він хотів утвердити в душі людській бажання стояти вище суспільства, такого земного суспільства, дуже матеріального суспільства. Стояти вище, тому що Він приніс людям великі знання, духовні знання.
Якщо людина сліпа буде вживати ці знання, вона буде робити зло. Тому Ісус постійно нагадував, і я сьогодні вам хочу нагадати, що по ділах, по ділах судіть кожну людину. Не як говорить єпископ Олександр, а як він робить. Не як говорить єпископ Миколай чи єпископ Василій, а що він робить. Оце основний критерій повинен бути для нашої душі. Я ще раз нагадую і прошу, будь ласка, пам’ятайте про це.
У наші країні зараз дуже непростий період. Нашій громаді також не просто. Але я хочу вам сказати, що той збереже свою душу, який віддасть її за Бога, за світло. І той її загубить, який буде триматись за матеріальне, за фізичне своє єство. Це азбука духовна, але ми інколи забуваємо цю азбуку і тому стаємо лише людьми. Ми слабкі, ми це розуміємо. Ми не досконалі, ми це розуміємо. Але в душі нашій повинно бути велике бажання йти до світла. Не до темряви, а до світла – це головне в нашій душі. І це спасає нас, щоб ми не робили.
Так, ми робимо гріх. Ми каємося і потім знову робимо цей же гріх. Від цього ми страждаємо. Але коли в людини є це світло, той маяк, який вказує дорогу до Бога, це вже є людина спасенна. Рано чи пізно вона прийде у світло, вона не впаде в темряву. Тому кажуть про тих, хто говорять багато, але мало роблять, що вони є сліпі. І тоді сліпий веде сліпого, і сліпі впадуть в яму. Ми від цього не радіємо, але це є істина космічна, яка створена не нами. Не нам її відміняти.
Тому ще раз вам нагадаю. Ще раз і ще раз: «По ділам судіть людей». І біля себе, і себе, і все, що відбувається навколо вас. І хай вам Господь дає змогу бути духовно зрячими. Такими, якими хоче бачити нас Господь. Тому що духовно зряча людина – це людина, яка йде правильним шляхом. Хай шлях ваш буде правильний, світлий, тому що тільки цей шлях веде до істини, веде до Бога.
Спаси всіх Господи.