Протоієрей Віталій (Дpoботун)

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри!

Сьогодні ми слухали дуже цікаве Євангеліє про багача і Лазаря (Лк., XVI:19-31). Був багатий і був бідний. Чому бідний не працював на багатого? Тому що він був хворий. Він не мав змоги це робити. Тому він сидів поблизу і харчувався крихтами, які падали на землю зі столу багатого.

Чому він став бідним? Ми не знаємо. Чи його така доля? Ми не можемо це знати, ми можемо лише міркувати над цим. Чому той інший чоловік став багатий? Ми теж не маємо цієї інформації і не розуміємо чому так сталося. Але ми можемо подумати і припустити: «О, якщо бідний страждав все життя, він вистраждав всю свою міру і попав на лоно Авраама, в Царство Боже. Може, нам всім треба бути бідними, бути хворими, страждати? Може тоді ми теж потрапимо до Царства Божого? ( Такий великий знак питання.) Бо якщо ми будемо багатими, ми можемо потрапити до пекла, і тоді будемо страждати так, що будемо просити, щоб нам палець хтось вмочив у воду і на язик поклав». Ну, два такі варіанти.

Я думаю, що кожній душі, кожній людині Господь благословляє якусь свою місію, якусь свою долю. Комусь – бути багатими, а комусь – бути бідними, комусь – бути в таких середніх достатках, комусь – страждати більше, комусь – менше. Кожна душа відрізняється від іншої, і вона має проходити різні свої особисті іспити. І не можна вирівняти всіх людей під одну категорію – чи бідних, чи багатих. Потрібно приймати свою долю, і якщо тобі Господь благословляє багатство, то ти служи цим багатством Богу і людям.

Чому цей Багач потрапив до пекла? Тому що Бог йому дав усе, а він не служив Богу, не допомагав бідним. Ми бачимо, що бідний постійно біля нього був, але багатий не помічав його страждань. Багатий не допомагав іншим людям, він не робив добро, він не робив діла милосердя, і тому він потрапив до пекла. Він потрапив до пекла не тому, що був багачем. Багато є багатих людей, які роблять добро, спасаються, праведно живуть, багато позитивного роблять для світу. І, я думаю, що Господь їхні душі прийме до Себе в Царство Боже. Бо головним є те, про що вони думають. Чи вони думають як би збільшити своє багатство, чи вони думають як би послужити тим багатством, яке їм Господь дає. Розумієте, тут такі дві категорії.

Ми теж можемо думати: «О, Боже, якби Ти мені дав більше матеріального статку, я б міг більше послужити людям. Але ми не знаємо як для нас краще. Ми не знаємо чи наша душа витримає те багатство, чи зможемо ми дійсно послужити Богу і людям, чи ми будемо служити тільки для свого его – егоїзму, гордині і т.п.?

Тому кожен отримує стільки матеріальних благ, скільки йому потрібно для спасіння його душі. Кожен отримує ті іспити, які потрібно пройти для спасіння його душі.

Цей Багач отримав своє багатство для іспитів. І, на жаль, він не пройшов їх і потрапив до пекла. Бідний отримав бідність і страждання. Він не нарікав на Бога, не нарікав на долю, і Господь його забрав у Царство Боже.

А наше завдання – теж так сприймати свою долю. Якщо ми маємо мало, то дякуємо Богу, що ми хоч так маємо. Якщо ми взагалі нічого не маємо, то дякуємо Богу, що ми взагалі нічого не маємо. Все по Його волі. Господь же може все зробити, Він же Творець Вселеної, Він нас створив, такий прекрасний світ створив. Він моментально може дати нам то багатство. Але багатство ми повинні шукати духовне.

Царство Боже – оце є багатство. Воно не знаходиться десь там в іншій країні або десь в іншому місті, воно знаходиться всередині нашої душі. Якщо ми це багатство осягаємо, відчуваємо, бережемо, воно помножується в нашій душі. А це багатство – це Божа любов, це віра в Бога, це добрі справи. Оце є Боже багатство. А матеріально Господь потім нам буде допомагати, якщо нам потрібно буде. А якщо воно не потрібно буде, то Господь не буде нам того і давати.

Все дуже просто. Не потрібно перегинати свою долю в одну сторону або в іншу сторону, працювати над тим, щоб все своє життя, зусилля, здоров’я, час покласти на те, щоб стати багатим і занедбати свою душу. Ясна річ, як Ісус Христос говорив: «Складно багатим спасатися». Складно, але можливо. Все, що не можливо людям, Богу все можливо. Тому, дорогі браття і сестри, не дбаймо про багатство і не думаймо про бідність, думаймо про Бога, про те, щоб Він був в нашому серці, в нашій душі, щоб Царство Боже зберегти, помножити навколо себе і принести в цей світ це світло Боже, яке Господь нам дає.

Слава Ісусу Христу!