Єпископ Василій (Нестеренко)

Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

Ми наближаємося до Великого посту, залишився лише тиждень. Сьогодні останній день, коли ще можна споживати м’ясні продукти. Тому ті, хто хоче серйозно підійти до Великого посту, мусять стримувати себе від м’ясної їжі, а наступна неділя буде - сиропусна.

Але, основне, дійсно, - це духовний піст. Важливо щоб ми розуміли, що Великий піст – це молитва, покаяння, смирення (хоча би в цей час) на протязі сорока днів. Важливо щоб ви налаштувалися все-таки на цей піст. І бачите, як би Бог Своїм Божим благоволінням підвів до того, що зараз у нас дійсно трагічні дні і ми в скорботі. Тому вся Україна в скорботі входить в Великий піст щоб Господь дійсно очистив нас від усякої нечисті, яка є в нас поки що. Щоб ми постали перед Господом після посту очищеними, набагато більш очищеними, і ввійшли в Його славу.

Ми сьогодні з вами чули Євангелію (Мт., ХХV:31-46), яку Господь нам дає напередодні Великого посту, щоб ми зрозуміли з вами, що таке є наше життя, як ми повинні себе очистити і ввійти в свідомість того, що дійсно тільки з очищенням своєї душі і праведним життям ми можемо увійти в Його Царство.

Ми бачимо з Євангелії, що Господь прийде в славі Своїй. А коли це відбудуться, ці події, - ніхто з нас не знає. Це тільки одному Господу відомо. І ми з вами, кожна душа, стане перед Господом, і кожен з нас звітувати буде перед Господом, як ми прожили своє життя.

І коли ми прийдемо туди, ми з тієї висоти побачимо життя, яким ми жили тут, на землі. І будемо бачити всю марноту життя, яким ми жили. Ми займалися не тим, чим подобало б, за чим Господь нас благословив на цю землю. Ми побачимо, що ми не так вже творили діла милосердя, як би нам хотілося, пускали своє життя дійсно на марноту. Ми піклувалися, в основному, про своє матеріальне забезпечення. Багато часу віддавали марнотам - дивився телевізор, коли за стінкою сусід в цей час потребував твоєї допомоги, не чув, як люди просили, щоб їм допомогли... Можливо і не просили в голос, але ти не відчував, що їм потрібна допомога.

І Господь показує, як ми повинні діла робити милосердя в любові. Він показав нам Свою любов, надав приклад життя тут на Землі, яке Він присвятив дійсно тільки любові до людей і з любов’ю тільки робив діла милосердя.

І можна говорити, що я маю любов, що я люблю всіх. Так? Можна багато чого говорити, але Господь говорить, що тільки ділами ми можемо себе оправдати і показати, що дійсно у нас є любов в серці.

Ми бачимо на прикладі цієї притчі як Господь розділяє душі людські: овець – праворуч, а козлів – ліворуч. Ми бачимо, що ці вівці є символ того, що приймається Господом - це смирення, любов, покірність. А козли навпаки - живуть самі по собі, вони, як хочуть, так і живуть. Їм невідомо те добре, що вони повинні робити.

Ми бачимо, що, дійсно, люди Божі, як ті вівці, живуть в смиренні, в любові, вони роблять діла милосердя. І це не тому що вони такі народилися і все. Ще є усвідомлення, що, дійсно, вони повинні так жити. І вони так роблять, і по іншому не можуть робити. Це суть їхнього життя. І вони навіть не розуміють чому Господь їм каже: «Ви Мені і те робили, і те, і те, - що ближньому робили, те і Мені робили». Але вони не розуміють, що може бути інакше, що інакше можна жити.

Так і в нашому житті, дійсно, є люди, багато є людей, які не хваляться, а мовчки живуть, мовчки роблять добрі діла. І Господь бачить, бачить кожну душу нашу, бачить наші справи.

І коли прийде останній час, то по промислу Божому розділиться цей світ. Ми бачимо, що зараз уже він розділяється на овець і козлів. І це дуже яскраво видно в наші часи.

І Господь – це Божий промисел для спасіння людей.

І що таке це вічне блаженство, коли люди відчують, що, дійсно, вони знаходяться з Богом? Це той стан душі, коли людина розуміє, що вона зробила все те, що було назначено їй і готова предстати перед Господом, коли Він прийде у славі Своїй. Це суть цієї людини.

І що ж таке вічне пекло, вічна темрява? Це не так, що Господь якби мстить усім цим людям, цим душам, які жили неправедно, жили в гріху. Люди самі собі вготовили таке життя. Господь дав Вчення, дав Істину: «Беріть, читайте». Дав посібник – Євангеліє, де пояснює як робити, як навчатися цьому. Але багато людей не хочуть пізнати цю Істину, Божу любов. Вони живуть самі по собі. І тому вони самі влаштовують собі це пекло, це таке страшне життя. Люди не розуміють і не усвідомлюють, що їх чекає.

І нам Господь дає «Дорогу Життя» і «Дорогу Смерті». Він дає нам вільний вибір в цьому. Тому ми з вами повинні вибрати. Можливо всі вже вибрали тут. Ми хочемо всі обрати «Дорогу Життя». Тому хай Господь нас благословляє, допомагає і направляє на цій праведній дорозі.

Спаси вас Господи!

Яндекс.Метрика