Єпископ Миколай (Бердюгин)

Слава Ісусу Христу, дорогі брати і сестри!

Наш Господь Ісусу Христос прийшов на землю і приніс своє величне Вчення для того, щоб ми могли спастися. Він приніс Євангеліє – благу вість. Це новий завіт від Ісуса Христа. В цій книжці записано все, що потрібно для спасіння людини.

Ми приходимо до храму і слухаємо Його проповіді, слухаємо Боже слово, сприймаємо його всім серцем – як той грунт, який сприймає зерна і дає плоди. І ця книжка дає відповіді на всі питання, які виникають в нашому житті – як правильно робити, а як не треба робити. А ще – щоб була повнота сприйняття світу.

Ось і сьогодні ми слухали від Господа притчу про Митаря і Фарисея (Лк., XVIII:10-14), що пояснює як не треба робити. Ми чули, що прийшли в храм дві людини. Один фарисей – знавець закону. Він говорив про себе: «Добре, що я не такий як цей митар, що я два рази на тиждень пощу, що я даю десятину». А осторонь стояв митник – це людина, яка збирала податі в тодішній Римській імперії. Митники збирали з людей гроші, або цінні речі і здавали це в казну, а частину залишали собі – з цього і жили. Люди їх не любили, навіть ненавиділи, вважали великими грішниками.

І от цей митар стояв в храмі, бив себе в груди і говорив: «Господи, будь милостивий до мене грішного». І Господь пояснює нам, що цей митник був оправданий більше, ніж той фарисей, знавець закону, хоча він наче все правильно робить – і десятину віддає, і постує. Але ми бачимо, що Господь говорить: «Той, хто себе підносить, понижений буде».

Ми повинні пам’ятати, що Господь дав нам кожному якісь таланти і ми повинні їх розвивати. Господь сотворив небо, землю, Господь сотворив рослини, тварин, але тільки людину Він сотворив по образу і подобі своїй. Він дав людині розум і Він дав людині вільний вибір. І люди повинні прагнути пізнати Бога, прагнути пізнати Його закони і діяти так само, як і Господь. І пам’ятати, що Господь сотворив все в любові. А ми бачимо, що не було любові у цього фарисея до ближнього.

Бог любить всіх, Він любить і грішників, і праведників. Усім світить сонце, для всіх іде дощ, тому що Господь сотворив всі душі рівними, а те, що багато людей роблять гріхи… Всі люди на землі грішні, але багато людей стараються не грішити, багато людей стараються пізнати Бога. Бог любить таких, допомагає їм.

І ми повинні любити всіх, як любить Господь – любити і Бога всім серцем, і ближнього свого, і навіть своїх ворогів треба любити. А ми не побачили в тій людині, в тому митарі, що він любить когось. Тому ми повинні пам’ятати, що гординя – це найбільший гріх, що ми не повинні чинити як той фарисей – возноситись над іншими. Бо Господь говорить: «Кожен, хто возноситься, буде опущений, а хто понижений, той буде піднесений». Тобто, Бог бачить всі душі, бачить хто чого вартий, Він поставить все на своє місце.

Тому ми, дорогі брати і сестри, повинні працювати над собою, працювати над своїм духовним ростом, силою брати Царство Небесне, і не дивитися, хто як вирішить за нас, а весь час іти тільки вперед, старатися робити тільки добро, любити все, що сотворив Господь, всіх людей, що є на землі.

Слава Ісусу Христу!

Притча про  Митаря і Фарисея це розповідь про любов і гординю