Лк., VIII:5-15

Душа людини – це своєрідна земля, яка засівається інформаційним зерном. І коли людина приймає до свого серця якусь інформацію, вона проростає спочатку думками, а потім – почуттями...

Важливо пам'ятати, що Господь Бог дає дар людині не для того, щоб його потім забрати, а для того, щоб ця душа його примножила. Щоб на тому місці, де впало це зерно, заколосилося ціле поле. Не лише виріс колосок від того зернятка, а саме ціле поле заколосилося…

Господь розповідає прекрасну притчу про сіяча. І от цікаво, що не всі її розуміють. Навіть апостоли її не зрозуміли, то що говорити про інших людей. Все залежить від чистоти душі. Наскільки душа була чиста, настільки вона змогла сприйняти ці слова...