Господь розповідає прекрасну притчу про сіяча. І от цікаво, що не всі її розуміють. Навіть апостоли її не зрозуміли, то що говорити про інших людей. Все залежить від чистоти душі. Наскільки душа була чиста, настільки вона змогла сприйняти ці слова...

Можливо у когось і є такі думки: яке це може бути за свято, коли Матір Божа в успінні? Свято тому, що ми знаємо, що наша Владичиця, Мати Господа нашого Ісуса Христа, сидить праворуч Творця і молиться за нас усіх. Вона є заступниця за нас перед Своїм Сином...

Вони думали, що прийшов цар Землі, але прийшов цар не тільки Землі, а й Неба. Вони думали тільки про свої матеріальні зиски, а не думали про свої душі. Вони думали, що прийде цар, який звільнить їх від римського гніту і вони будуть жити вільно...

Ми бачимо з цієї Євангелії, що Господь прийшов по волі Отця на Землю, щоб виконати таку місію: Він об’єднав в своїй любові всіх людей, не залежно від раси, від їхньої приналежності до тих чи інших колін іудеїв...

Давайте проаналізуємо діалог, який ви чули в Євангелії (Мт., XIX:16-26). Багатий юнак питає у Ісуса: «Що мені потрібно доброго зробити, щоб отримати життя вічне?» Ми відразу ж розуміємо: щоб отримати життя вічне, потрібно робити добро. Якщо ми будемо робити зло – ми життя вічне не отримаємо...

У Євангеліє від Матвія (Мт., I:1-25) розповідається про родовід Ісуса Христа – Сина Божого, який народився на землі від Пречистої Діви Марії. Тут подаються імена, починаючи від самого Авраама. І далі в Євангеліє розповідається, як ангел Господній сповістив Йосипа про благословенне Господнє, що Ісус народиться від Марії та Духа Святого...

Сьогодні ми слухали Євангелію родоводу Ісуса Христа – нашого Бога (Мт., I:1-25). Тут я б виділив дві частини. Перша – йде родовід праведного Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус, званий Христос. І друга частина про те, як відбулося таїнство народження Ісуса Христа від Духа Святого...

У Євангеліє від Луки в притчі про доброго самаритянина Ісус Христос розповів нам про ближнього. І ми повинні добре подумати – насправді, хто ж такий ближній?...

Своїм народженням Ісус Хрисос змінив хід історії і душі людські. Зачатий непорочно від Діви Марії і Духа Святого, він народився безгрішний. Як і Адам був безгрішний, але згрішив і цим людство завів у гріхи. А Господь прийшов на Землю і дав можливість спокутувати наші гріхи і отримати життя вічне...

Ми знаємо, що Господь може все зробити. Він нам сказав: «Просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам». І ми будемо просити. Ми просили під час Літургії, ми будемо просити кожен у себе вдома, будемо разом збиратися з родиною і молитися, бо ця загроза не стосується тільки жителів Криму. Це стосується жителів всієї нашої держави. Тому прошу вас, закликаю всіх нас дуже сильно молитися...

Ми можемо побачити і в Апостолі, і в Євангелії, що багато людей думають, що живуть праведно. Вони думають, що у них правильне ставлення до життя, до людей, до життєвих обставин, до самих себе…

Ісус сказав: «Покайтеся, бо Царство Боже наближається». Можливо треба розуміти Його слова так, що Царство Боже наближається до вашої душі, воно буде всередині вас. Бо потім Ісус пояснював, що Царство Боже ось тут знаходиться, в душі. Ні десь в Європі чи Америці, а в душі. І коли ми його збудуємо там – в душі, воно настане тут – на Землі...

Світло велике, яке прийшло на Землю з Ісусом Христом, воно і зараз світить нам. І збулося пророцтво Ісаї, що люди сиділи в тіні смерті, і велике Світло вони побачили. Але багато людей, можливо і зараз сидять у цій пітьмі, в цій тіні смерті, і не бачать світло. І це прикро, бо Господь осягнув всю Землю...

У Євангеліє розповідається як Господь закликає своїх перших учнів. І можливо у когось склалося таке враження, що Ісус ішов, побачив людей і сказав: «Ідіть за мною», - і вони все кинули і пішли. Але якщо ми прослідкуємо по Євангеліє, розвиток подій, то зрозуміємо, що це зовсім не так...

Кожна людина на Землі в свій час задається питанням: «Чому я не розумію те, що стається в житті навколо мене? Чому це не так, як би мені хотілося?» І далі ця душа промовляє: «Чому це так сталося? Чому ця ситуація? Звідки вона виникла? Для чого вона, взагалі? Чому так відбувається в моєму житті? » Ми всі задаємо собі ці запитання. Але як же нам все ж таки починати розуміти суть речей, які є навколо нас? Яким чином це робити?...

Ми починаємо хвилюватися, якщо у нашому житті відбуваються навіть маленькі іспити. А уявіть собі, якщо тобі уготована така жорстока смерть. І ти наперед знаєш, що з тобою це має статися. Яка іде велика боротьба у твоїй душі?…

Людина складається із тіла і душі. Основне – це душа, а тіло – це храм для душі. Якщо око твоє світле (душа твоя світла), то і тіло твоє чисте. Чим наповнена душа – тим наповнене наше тіло. Якщо в нашому тілі душа, де є гризоти, де є непрощення, заздрість, то яке світло буде через ці очі?...

Ми повинні розуміти, що завжди за нашою спиною (ми так і говоримо) стоїть смерть. Ми не повинні цього слова боятися. Ми повинні і радуватись, і сумувати – все повинно бути в нашому житті в розумній мірі. Але ми повинні пам’ятати, що в любий момент Господь може забрати наше життя...

Коли ми дивимося на ситуацію в нашій країні, ми бачимо, як Росія трясе нас за груди і каже: «Віддавай, віддавай Україно, все те, що ти маєш, віддавай, бо ми вважаємо, що ти нам винна, можливо ще з часів СРСР, віддавай!»…

Що ж таке прощення? Прощення – це прояв любові. Коли ви не маєте любові до людини, ви її можете простити розумом, бо знаєте, що потрібно прощати. Але серцем ви її ніколи не простите. Тому це не є прощення. І коли ви прийдете до Господа, Він не простить вас, бо ви не прощали...