Перед нами постає завжди вибір – як спілкуватися з Богом, який дар принести Богу і що у Нього попросити. Ми маємо це розуміти і маємо цим керуватися в своєму житті, щоб наше життя було справді сповнене Божою силою. Щоб ми розуміли, хто ми є насправді. Щоб ми були справжніми. Цього Господь хоче…

Якщо порозмислити і подивитися на нас, то можна сказати, що ми до цих пір своєрідно живемо в цьому краю Гадаринському. Ми цей край Гадаринський бачимо в тому, як спілкуємося один з одним, не розуміючи, що людина в цей світ приходить лише як подорожній...

Ми бачимо як себе повів самарянин, проста людина, яка була практично відкинута єврейським суспільством. Він допоміг незнайомій людині наскільки міг на цей момент, відвіз до гостиниці та віддав на догляд господареві, залишивши кошти на його утримання. Чому? Я скажу вам таку річ: він не очікував від нього подяки...

Християнство справжнє – це одна річ, а християнство зовнішнє – це інша річ. Можна прикриватися словом «християнин», «християнський мир», «християнська держава», «ми за Бога» і т.д. і т.д., але не робити кроків для того, щоб змінювати суспільство на Землі, змінювати його для кращого світлого майбутнього…

Вістка про Боже весілля пройшлася по всьому світу. І до Нього прийшли інші люди (інші народи) і сіли за цей стіл. Хоча вони, можливо, не були настільки чисті, не були настільки мудрі в Законах Божих, але вони бажали поєднатися з Богом…

Виникають у нас іноді такі ситуації, ну, практично патові, коли уже нічого не можна зробити. І люди навколо починають тоді говорити: «А полиши то, а живи так як є, живи далі, нічого ти вже не зробиш». Але душа твоя чомусь не вірить цьому, починає вагатися...

У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно....

День Успіння Пресвятої Богородиці є одним з дванадцяти головних християнських свят, яке встановлене на честь події, коли Божа Матір закінчила своє земне буття, а її тіло й душу Господь наш Ісус Христос забрав на Небеса...

Свято «Стрітення Господнє» за часів цісаря Юстиніяна поширилося з Єрусалиму на весь Схід. Відзначають його на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Назва свята походить від самої події зустрічі Сина Божого та Пресвятої Богородиці з праведним Симеоном. У духовному сенсі ця зустріч є символом зустрічі Старого та Нового Заповітів...

Свято Різдво Христове є великим християнським святом, одним з головних дванадцяти православних свят, які церква відзначає з особливою урочистістю. Свято встановлено на честь народження на Землі Господа нашого Ісуса Христа, Сина Божого...

Свято Різдва Пресвятої Богородиці є одним з дванадцяти головних християнських свят, яке встановлене на честь народження Пресвятої Богородиці — Матері Ісуса Христа. У Новому Завіті міститься мало відомостей про земне життя Пресвятої Богородиці і нічого не сказано про Різдво Марії та Її батьків. Про подію, на честь якої встановлене свято, нам відомо з апокрифічної Євангелії Якова (ІІ ст.)...

Православне свято «Воскресіння Христове», яке ще називають Великдень або Пасха, є найдавнішим та найвеличнішим серед християнських свят, та одним з головних серед дванадцяти православних свят, які церква відзначає з особливою урочистістю.

Православне свято «Благовіщення Пресвятої Богородиці» відзначають 7 квітня (25 березня за ст. ст.). Це свято належить до дванадесятих свят. Воно встановлено на честь принесення Діві Марії «благої вісті» через архангела Гавріїла про народження у неї Божого Сина, який стане порятунком занепалому людству...

Щастя – таке коротке слово, але воно вбирає в себе всі людські бажання, мрії, прагнення. У гонитві за щастям люди роблять страшні помилки, за які розплачуються великими стражданнями. І найбільш тяжкі страждання є душевні, бо від них не існує рукотворних ліків...

Господь став ключем, який відімкнув для людей двері, що ведуть в Царство Боже, бо у кожного з’явилася надія на те, що Господь Бог простить тебе, яким би ти не був грішний. Треба лише справді бажати Божого прощення...

Бути чи не бути щасливим - це в твоїх руках, Господь дарував кожному з нас вільний вибір, дав повну свободу у вчинках. І від кожного особисто залежить, як и використаємо в житті цю свободу вибору стосовно себе чи інших людей, як зуміємо розпорядитися нею: чи будемо творити добро (йти дорогою життя) чи робити щось прикре, коїти зло (йти дорогою смерті).