Єпископ Василій (Нестеренко)

{mp3}sermons-20150816-bsVasyliyNesterenko{/mp3}.

Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

Ми слухали сьогодні з вами Євангеліє від Матвія (Мт., XVIII:23-35) про немилосердного боржника. У цій притчі Господь нас навчає, що дійсно прощення є одна з основ християнина. А у попередню неділю ми слухали Євангеліє (Мф., XVII:14-23) про віру. Віра – це є основа, але і прощення також. Віра без прощення – це теж не є віра. Що ж таке прощення? Прощення – це прояв любові. Коли ви не маєте любові до людини, ви її можете простити розумом, бо знаєте, що потрібно прощати. Але серцем ви її ніколи не простите. Тому це не є прощення. І коли ви прийдете до Господа, Він не простить вас, бо ви не прощали.

Ми бачимо в притчі на прикладі цих людей, що господар простив боржнику дуже велику суму. На сьогоднішні гроші – це, напевно, мільйони доларів. Господар простив борг, так як бачив, що цій людині важко віддати таку велику суму. Він простив, бо мав любов до цієї людини. Ця ж людина, якій простив господар, не мала любові в своєму серці. Тому, зустрів свого товариша, він не простив йому борг і посадив його у в’язницю.

Ми знаємо, що ми всі боржники в цьому світі. Борги у нас великі перед нашим Господом. Ми знаємо, що Він дав нам цю прекрасну Землю, цю природу, дав життя на Землі і дав кожному в житті радість. Ми маємо великий борг перед Господом. Але хто може про своє життя судити? Кожен подумає так: «Ну, що я, чим я завинив? Я живу праведно». Але Господь має до кожного з нас таку любов велику, що Він прощає всі гріхи наші. Він багато від нас не вимагає, лише жити як навчає Євангеліє і виконувати Десять Заповідей, що Бог дав Мойсею. Тому це ніби легко – віддавати борги. Але Господь має таку велику Любов, що простить всі наші гріхи, якщо ми щиро покаємося.

Ми в Євангелії і раніше читали про те, як нам прощати гріхи ближнім нашим. Один з апостолів запитував в Ісуса Христа: «Скільки раз нам треба прощати? Сім раз як в Старому Завіті?» Але Господь сказав: «Не сім раз, а сім разів по сім». Це не значить, що 49 раз ми повинні прощати, а це означає, що ми повинні прощати безкінечно. Як приходить людина і просить у нас прощення за те, що він чимось завинив, образив нас чи ще щось, то ми повинні намагатися простити йому, незалежно від того, який вже раз він просить у нас прощення. Але це не значить, що ми повинні забути це. Ми повинні бути мудрі по відношенню до цієї людини і не допускати до того, щоб вона робила гріх, зло проти нас.

Ми бачимо, що коли б ми жили за Старим Заповітом – «око за око», то це було б не життя, а суще пекло. Ми б один одному мстили весь час. Але, слава Богу, люди мають розуміння, мають любов і прощають один одному.

Одна людина спросила: «Якщо він був диктатор, що знищив безліч народу в світі, як йому прощати? Можна чи ні?» І йому сказали: «А ти навчився прощати ворогів своїх? Ти міг би простити всі народи, які були учасники тої війни?» І ми бачимо, що прийшов той час після війни, коли народи попросили один у одного прощення за ту війну, за своїх батьків, дідів, що знищували один одного.

Зараз у нас також настав нелегкий час, коли теж один народ знищує інший. І ми повинні розуміти, що з тої сторони теж є овечки, які не знають обставин всіх подій. Тому ми з великим розумінням повинні прощати. Прощати людям, які роблять нам зло. Ми знаємо, що взірець безкінечної любові і прощення – це є наш Господь Ісус Христос. Коли Його розпинали на хресті, Він благав Бога, просив за катів своїх: «Прости їх, Отче, вони не знають, що роблять».

Тому дійсно, наш Спаситель Ісус Христос повинен бути взірцем для прощення в нашому житті. І ми повинні намагатися всім своїм життям наближуватися до тої Істини, яку Господь нам дає.

Спаси вас, Господи!