Протоієрей Віталій (Дpoботун)

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри, поздоровляю вас із святим причастям, з освяченням ваших душ і ваших тіл.

Сьогодні ми слухали дійсно цікаве Євангеліє від Матвія (Мт., XVII:14-23), де Господь зцілює біснуватого, відкриває нам таємницю дієвої молитви і розповідає про силу віри.

Давайте трошки поміркуємо. Дивіться, Ісус Христос бачить, що батько біснуватого, ставши перед Ним на коліна, просить про зцілення свого сина. І Господь проявляє своє милосердя – Він зцілює хлопця. Він цим показав, що Отець Небесний є милосердний, Він хоче допомагати людям. Допомагати їм очищатися від гріхів. А що Господь для цього робив? Він зціляв людей фізично і духовно. Він робив чудеса і навчав їх Істини – як жити так, щоб не грішити. Він давав їм знання. Таким чином їхня душа очищалася.

Далі Він давав їм рецепти, що потрібно робити, щоб зцілитися від усякої одержимості, від всякого зла – треба молитися і тримати піст.

Але ми також бачимо, як з сумом говорив Господь про Своїх учнів: «О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму?...» Бо на той час вони не до кінця були очищені. На той час вони не до кінця мали ту віру, яку Господь хотів, щоб вони мали. Але вони працювали. І коли Господь воскрес і вознісся на Небеса, і Дух Святий зійшов на апостолів, ми знаємо, що Господь через них робив багато чудес. Ми знаємо, як вони своєю працею значну частину світу навернули до християнства.

Так само і ми, дорогі браття і сестри, десь можливо не вірні Богу, можливо десь розбещені, ліниві – такі-сякі перед Богом. І Господь на нас всіх дивиться і десь сумно так зітхає. Але, коли Він бачить, що ми прагнемо очиститись, коли Він бачить, що ми прагнемо мати віру до Нього, що ми прагнемо щось зробити, щось змінити на краще в своєму житті та навколо себе, то Він десь радіє від цього, Він десь посміхається і дає нам можливість це зробити, дає нам сили для цього. Дає нам сили очиститися духовно. Дає нам сили зцілитися фізично. Дає нам сили творити – творити ті діла, які Він творив.

Бо апостол Павло (1 Кор., IV:9-16) сьогодні говорив: «Беріть приклад з мене». А чому з нього брати приклад? А він пояснив чому. Тому що він бере приклад із Ісуса Христа. А я вам кажу: «Беріть приклад з Ісуса Христа, бо Він для нас основа, Він для нас взірець. Беремо з Нього приклад – як жити, що робити. Давайте всі разом іти за Ним і творити добро на Землі.

Так, це складно. Але не спасатися, не творити діл добрих, не творити діла Божі – це ще гірше. Бо ця чорнота, що нас оточує, робить нас одержимими. І потім, дай Боже, щоб не сталося з нами таке саме, як з цим хлопцем, про якого ми сьогодні слухали в Святому Писанні.

Тому, дорогі браття і сестри, працюймо над тим, щоб Господь нас очистив. Просимо у Бога покаяння за всі свої неправильні вчинки. Бо неправильні вчинки, які ми робимо, вони і дають нам одержимість. Ми таким чином стаємо одержимими духами образи, озлоблення і т.п. А коли ми каємося і просимо: «Боже, очисти мене від цього, від цього…», - Господь нас очищає. Яким чином? Ми це не бачимо і не можемо осягнути цього. Але все, що не можливо людині, Богу – можливо. Він нас в одну секунду очищає.

Ми знаємо, що перед тим, як увійти до храму, людина повинна себе освятити хресним знаменням. Багато хто може запитати: «А навіщо це робити? Можна і так зайти». Але, заходячи в Божий храм, ми стаємо ніби під збільшуваним склом перед Богом. І Господь бачить всі наші недосконалості. І за те, що ми отакі оскверненні, такі-сякі прийшли в храм і навіть не очистилися, можуть бути і покарання. Але щоб такого не сталося, ми перед тим, як заходити до храму, освячуємо себе і говоримо: «Боже, прости! Боже, очисти! Боже, освяти!». І ангели Божі в долю секунди нас очищають і освячують. Тому, дорогі браття і сестри, пам’ятаєте цей секрет.

Пам’ятаєте також, що говорив апостол Петро: «Браття, якщо ви молитесь, а Господь не реагує на ваші молитви, значить ви щось неправильно робите». Тому, щоб Господь реагував на ваші прохання, пам’ятайте просту молитовну таємницю. Перед початком молитви, зрозуміло, треба освятити себе хресним знаменням. Але основа молитви – це покаяння. Спочатку ми не кажемо: «Боже, дай мені мільйон доларів, машину, добробут, здоров’я…» А ми спочатку каємося, ми просимо у Бога очищення. І коли ми смиренно, стоячи, сидячи, чи на колінах, покаялися, попросили у Бога прощення – далі ми просимо у Бога, щоб Господь наповнив нас своїми дарами. І один з дарів, який ми можемо попросити – це: «Боже, дай мені віру в Тебе. Дай мені мати таку сильну віру, щоб Ти чув мої молитви, щоб мої молитви доходили до Тебе. Дай мені цю віру». І, зрозуміло, що основа віри – це Божа Любов. Тому просимо у Бога любові, щоб виконати саму головну заповідь – возлюбити Бога. І далі вже просимо за родину, за себе, за зцілення своєї душі і тіла.

Розумієте, якщо ми не будемо молитися ось так, то результату не буде. Багато людей говорить:
– Я молюся, довго молюся, а результату немає.
– А як ти молишся?
– Ну, прошу у Бога це, прошу це, прошу отак, отак, отак зажди.
– Так ти саме головне не попросив у Бога – вибачення за всі свої неправильні вчинки, які ти зробив за життя!
–Ні, не прошу. А навіщо? Я ж не вбив нікого, мільйон не вкрав – я ж не грішу.

Ми, дорогі брати і сестри, грішимо кожен день, кожну годину. Не хочеться нам цього робити, але вільно чи невільно, воно так стається. Тому я вас закликаю пам’ятати: з мудрістю моліться, з мудрістю тримайте піст – по можливості, з мудрістю спасайтеся, робіть добрі справи, вдосконалюйтеся і будьте з Богом.

Слава Ісусу Христу!