Протоієрей Віталій (Дpoботун)

Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

Вітаю вас з великим святом – з Днем Святої Трійці, з П'ятидесятнецею.

Ми читаємо у Святому Писанні історію про прихід Спасителя – Господа нашого Ісуса Христа на Землю дві тисячі років тому, про те, що Він навчав людей, про те, що Він пообіцяв апостолам, що після Нього зійде Утішитель: «Зійде Дух Святий, бо утішить вас, дасть вам знання, як вам проповідувати, що вам далі робити». І ми бачимо, що Господь дотримав свою обіцянку і Дух Святий зійшов. Зійшов на п'ятидесятий день після того, як Господь воскрес. Тому і називається це свято П'ятидесятниця. І в християнстві є навіть така течія «П'ятидесятники».

Але ми можемо трошки розміркувати: «Зійшов Дух Святий. Ну, добре, апостоли почали розмовляють різними іноземними мовами». І далі ми можемо собі таку картину уявити, що деякі з апостолів зупинились на цьому, сиділи б дома. займалися рибалкою чи тим, чим вони раніше займалися, і не проповідували б слово Боже, і не робили б те, що Господь їм заповідав робити. І виникає тоді знак питання: «Чи Дух Святий залишився б на них, чи не залишився б?»

Я думаю, що не залишився б. Тому що коли Дух Святий сходить, Він весь час поповнюється. Але Він може і відійти від людей, які роблять зло або які взагалі нічого не роблять.

Ми пам'ятаємо, як в Святому Писанні написано, що Господь хотів би, щоб люди були або гарячі або холодні. Але Він не хоче, щоб вони були теплі. Тому що теплі – вони і не з Богом, і не зі злом – вони якісь не зрозумілі. Сьогодні вони роблять добро, завтра – зло, після завтра – якісь пасивні духом. Господь дивується таким, Йому складно їх вести до спасіння. А коли Він бачить, що людина гаряча і йде за Ним, то Йому простіше з цією людиною працювати.

І тому ми розуміємо, що апостоли були гарячі, бо Дух Святий був на них. Але вони могли б стати теплими, охолонути, якби вони не працювали в ім'я Господнє. Дух Святий зійшов на них і дав їм дар знання іноземних мов. Але не тільки цей дар. Він їм дав дар сміливості, дав їм дар проповідувати, дар служіння.

Ми можемо собі думати, що апостоли були суперменами. Нічого подібного, ми знаємо їхню історію. Але коли Господь благословляє Своїми дарами, то ти, якщо навіть ніколи до цього не проповідував, починаєш проповідувати. Якщо ти колись чогось боявся або мав ще якісь нюанси, ти перестаєш боятися, бо твоя природа душі змінюється – Господь змінює тебе.

І ми, дорогі браття і сестри, прийшли сьогодні до храму помолитися в це велике свято і ми так само хочемо, щоб Дух Святий зійшов на нас. І, можливо, деякі люди думають: «А чи зійшов сьогодні Дух Святий на нас чи не зійшов?» Ми не бачили вогняних язиків, які сходять на нас, ми не чули шуму, не відчули землетрусу або ще чогось. Але ми відчуваємо серцем своїм, душею своєю, що Дух Святий зійшов на нас, бо нам добре, нам радісно, ми любимо Бога, ми любимо людей, які поруч з нами. Оце і є, скажемо, індикатор того, що Господь є з нами, що Дух Святий зійшов на нас, що ми не даремно прийшли до цього храму Божого помолитися.

Чи зійде Дух Святий на нас завтра? Знак питання… Чи буде та сила Духа Святого, яку ми сьогодні взяли на себе, завтра з нами? Знак питання… Все залежить, дорогі браття і сестри від нас, бо Господь любить нас і Він нам дає вільний вибір. Чи помолимося ми завтра до Бога і попросимо, щоб Він укріпив в нас Духа Свого Святого, щоб Він ще раз на нас зійшов і зцілив нас і духовно, і фізично і благословив нас. Все залежить від нас.

Тому, дорогі браття і сестри, я вас закликаю завжди просити Господа, щоб Дух Святий завжди був у вашому серці, просити, щоб Господь вас ніколи не лишав. Якби складно не було, чи радісно, чи добре, але будемо завжди просити, щоб Господь був у нас, працював через нас, і спасав нас.

Слава Ісусу Христу.