Протоієрей Максим (Биков)

{mp3}sermons-20140914-prMaksymBykov{/mp3}

Слава Ісусу Христу!

Поздоровляю вас із святим Причастям, із сходженням Духа Святого на кожну душу, що молилася, справді цього бажала і хотіла Божого милосердя для своєї родини, для свого життя.

Дорогі брати і сестри, я хочу звернути вашу увагу на такий момент, що християнство, коли поширювалося з самих початків, воно поступово змінювалось в людських серцях, з’являлися ті чи інші течії, церкви. І так чи інакше люди все одно намагалися бути з Богом. Але ж ми знаємо, що диявол постійно чатує, постійно працює, щоб душі руйнувалися, щоб людське життя було в руїнах. Не тільки наше життя – життя віруючих, але і життя ближніх наших, але й суспільства, і країни. Це така його праця – місія, яку він як може, так і виконує на Землі.

Ми сьогодні з вами слухали Євангелію від Матвія (Мт., XXII:1-14) про гостей весільних і я хочу сказати, що, коли Господь кличе і церкви, і християн, і тих людей, що справді вірують в Бога, вірують в Ісуса Христа, в спасіння, в світло Боже, Він нас закликає: «Давайте зробимо на нашій Землі мир, Царство Боже. Хай нарешті справдиться те, на що ви справді чатуєте, те, що ви бажаєте». Але значна частина християн великої християнської країни міркують собі так: «Да, ми хочемо, щоб був мир, щоб була злагода, щоб було все добре, але не нашими руками, не нашими діями. Тобто, у нас є свої справи. Ми маємо торгувати, ми маємо впоратися зі своїми моментами – речами життєвими, необхідними для нашої країни. Ми не будемо звертати увагу на тих сусідів, яким зараз тяжко, які страждають, які потребують допомоги. Ми обійдемо це».

Тобто, розумієте, що християнство справжнє – це одна річ, а християнство зовнішнє – це інша річ. Можна прикриватися словом «християнин», «християнський мир», «християнська держава», «ми за Бога» і т.д. і т.д., але не робити кроків для того, щоб змінювати суспільство на Землі, змінювати його для кращого світлого майбутнього. Люди цього деколи не розуміють. І ми почули сьогодні притчу, де Господь Бог говорив до людей, що зібралися на весілля. Зібралися нібито всі християни, всі, хто вірують в Бога, всі ті, хто справді вважають себе християнами. Але ж Господь бачить, що є серед них такі, що прикриваються християнством заради того, щоб скрити свої справи – скрити те своє життя, що є ганебним в очах Божих.

І так само відбувається з країнами, які нібито теж є християнськими, нібито є православними, нібито з Богом, з золотавими куполами, золотавими хрестами, з молитвами своєрідними. Прикриваючись тим усім, вони роблять велику прикрість Богу, вони підбурюють людей, своїх же людей, свій же нарід на те, щоб вони йшли і робили ганебне в очах Господніх.

І ми знаємо, що буде з ними, ми чули в сьогоднішній притчі, що сталося з тою людиною, яка прийшла на гостину Господню і не була вбрана в весільний одяг. Перед Богом ми всі як відкриті книги, перед Богом не можна скритися, не можна приховати свої думки, діла. Бог знає кожну душу на Землі, Він знає хто чим дихає, як людина живе, чим живе. І Господь Бог знає, хто справді вбраний у весільний одяг – чистий, світлий одяг, а хто вбраний в інший одяг– темний одяг, замулений, забруднений їх гріхами і помилками.

І ми знаємо за словом Господнім, що станеться з тією людиною, з тими людьми, з тими країнами, які, прикриваючись християнством, роблять свої прикрі справи. Вони будуть вкинуті в пітьму, вони будуть вкинуті в морок, вони будуть вкинуті в хаос. Бо вони самі цього забажали своїм вільним вибором.

Тому просто прошу вас, прошу всіх людей, закликаю: будьмо християнами не тільки ззовні, а будьмо християнами зсередини, зі свого серця, зі свого життя щоб бути справді достойними того весілля, того єднання з Богом, того миру, тієї злагоди, тієї любові Господньої – благості, яку ми можемо отримати за столом Господнім.

Спаси вас Господи.