Єпископ Василій (Нестеренко)

{mp3}sermons-20140803-bsVasyliyNesterenko{/mp3}.

Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

Ми сьогодні з вами чули в Євангелії від Матвія (Мт., XIV:14-22), як Ісус Христос, отримавши звістку про те, що було страчено жорстоко Іоанна Хрестителя, пішов у безлюдне місце, щоб помолитися наодинці. Але так не сталося. Люди вже знали про Нього, знали, що Він зцілює хворих. І багато людей пішло за Ним – п'ять тисяч тільки чоловіків. Це не враховуючи жінок і дітей, бо на той час жінок і дітей ніхто не рахував, але ж їх також було не менше п'яти тисяч. Така велика кількість людей пішла за Ісусом.

І ми бачимо, як Він навчав і зціляв їх. Вони в більшості своїй і пішли через зцілення. А Ісус проявляв милосердя і зціляв усіх немічних. В той же час Він цілий день проповідував їм Вчення Отця Свого. Тому, коли настав вечір, учні Його занепокоїлись, що люди голодні і їм треба поїсти. Але ми знаємо, що Господь ніколи своїх людей не залишає і турбується за них. Пам’ятаєте, як в Старому Завіті Господь давав манну небесну своєму народові. Він їх кормив весь час. І хто з Ним живе, тих Господь ніколи не полишає.

Так сталося і в цей раз. Ісусу принесли тільки п'ятеро хлібів і дві риби. І Він помолився, благословив цей хліб і рибу, і дав їх своїм апостолам. А вони роздали їх всім присутнім – і всім вистачило, і всі наситилися. Ще й залишок зібрали – 12 кошиків.

І тут я хочу акцентувати вашу увагу на хлібі. Хліб - це священний продукт, якому, як ми бачимо, в Євангелії приділяють особливу увагу. Хлібом хоч не єдиним дійсно ми ситі, але фізично ми залежимо від нього, повинні приймати і насичуватися хлібом. І в наш час є такий парадокс: ніби то ми живемо в цивілізованому світі, але ще так багато людей недоїдають і помирають з голоду. Ми це бачимо, особливо в Африці.

І в той же час в цивілізованому світі люди переїдають. Ми бачимо скільки людей страждають ожирінням. Вони не можуть зупинитися, коли наситилися. Вони їдять поверх того, що їм потрібно. І ми бачимо яке сьогодні відношення до хліба, скільки викидають хліба. Недавно я прочитав скільки в світі викидається на смітник продуктів – це жах. Це можна було би, напевно, нагодувати всіх людей, які недоїдають.

І наша Україна теж не є виключенням. Теж, особливо після свят, викидаються в сміттєві баки багато їжі. Люди заготовляють чимало їжі, а потім не встигають з’їсти, бо воно псується. Навіть з вікон викидають – ніби годують пташок. Але ж вони сухарі викидають, які ніхто не їсть, лише топчуться по цьому хлібу. Це просто жах.

І все це при тому, що наш народ пережив страшний голодомор. Ми повинні, здавалося би, на генетичному рівні мати бережливе ставлення і особливу любов до хліба. Але ми бачимо, на жаль, що це не так. Це про що говорить? Це говорить про бездуховність – бездуховність тих людей, які зі зневагою відносяться до хліба. Дехто вважає, що потрібно, щоб хліб був дорогий, щоб його не викидали. Але, дорогі мої, хоча хліб і стає дорожчий, але люди так само до нього відносяться. Бо немає тої духовності, яка потрібна зараз, особливо нашому народу.

Але, як я вважаю, головне в цій Євангелії не той фізичний хліб, яким нагодував Ісус Христос ізраїльтян. А головне – той духовний хліб. Вони були спраглі дійсно на Вчення Ісуса Христа, і Він їм його давав. Потім Він давав його через своїх учнів, які помножили Його Вчення – ходили по всьому світу і проповідували Його хліб живий, хліб насущний, духовний хліб. І всі християни після апостолів, які вірять щиро в Бога, які теж проповідували це Євангеліє, проповідували по всьому світу – вони теж годували всіх тих людей, хто був спраглий, хто був голодних на духовну їжу.

Ми з вами теж, як ті апостоли, маємо можливість проповідувати Боже слово. Ще багато людей, які дійсно хочуть цієї їжі духовної. Тому давайте використовувати цю можливість, поки вона у нас є, – давати духовну їжу людям, які хочуть цієї їжі. І тоді ми дійсно, як ті праведники, ввійдемо в Царство Небесне і побачимо славу Господа нашого Ісуса Христа.

Спаси вас Господи!