Архієпископ Олександр (Негоденко)

{mp3}sermons-20140504-bsOleksandrNegodenko{/mp3}

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Сьогодні ми слухали Святе Євангеліє (Мк., XV:43-XVI:8) про жон-мироносиць, які наступного дня після суботи відкрито йшли до гробу Ісуса Христа щоб за іудейськими традиціями намастити Його тіло пахощами. Через тисячоліття йде ця слава про жінку мироносицю. Ми сьогодні постійно про це говоримо. Дійсно, жінка більш чутлива, більш вразлива. З іншого боку ми бачимо, що вона може піддасться під щось таке недобре, як ми знаємо це про Єву. Але якщо в жіночому серці є Господь, то вона ніколи не відійде з праведного шляху.

Я хочу сказати про тих жинок, які йшли до Ісуса. Їх що вело? Їх вела віра, їх вела впевненість у тому, що Закон, що лежить на жінках, треба виконувати. Вони розуміли, що немає поряд чоловіків, але хтось повинен поховати, хтось повинен намастити і провести в останній шлях людину, яку вони любили і після її смерті.

Це, я вам скажу, дійсно не просто було зробити. Це зараз здається, що було просто так – піти і намастити Його тіло. Це був великий страх, бо вони йшли і розуміли, що в любу хвилину на них могли накинутись озброєні люди чи просто євреї, які ненавиділи цього чоловіка Ісуса, і могли повбивати їх. Тому що вбивство для них во славу Бога було дуже добре діло. Тоді вважалось, що це дуже добре діло, якщо ти вб’єш грішника во славу Божу. Ти вб’єш тому, що ти хочеш знищити цю єресь. Як кажуть, вирвеш той бур’ян, який є на полі Бога. Вони достеменно не розуміли, що саме роблять.

Але я хочу сьогодні сказати і про інше. Ви бачите, що зараз відбувається в Україні. Тому я хочу нагадати вам, що коли стається таке велике збудження, приходить велика небезпека, то люди завжди згуртовувалися біля Істини, біля Бога. Так завжди було. Люди більше молилися, вони частіше ходили в церкву. Тому що наша молитва це є гармонізація простору, якщо хтось не знає, то я ще раз нагадаю вам про це. Молитва, яка йде від чистого серця до чистоти, до світла, вона дуже гармонізує простір. А нам зараз дуже потрібно, щоб в Україні чистоти і світла було більше ніж чорноти і зла.

Ми всі хвилюємося за майбутнє, але багато людей думає так: «Ну так, зрозуміло, вони допустили, що цей прийшов, накрав, втік... А ми до чого тут …» Кожен з нас в більшій чи меншій мірі несе на собі провину за те, що ми допустили до керування країною цю людину, яка зробила так, що ми зараз знаходимося на краю дуже великої прірви.

Я не хочу зараз перераховувати, що може відбутися, але ми всі повинні щиро і дуже сильно молитися. На Божих дітях, ще раз нагадаю, лежить особлива відповідальність. Тому що ви чуєте, що говорять деякі люди, і ви розумієте, що вони просто зазомбовані. Ми бачили таких самих своїх зазомбованих, які прийшли до нас і говорили не такі самі, але дуже схожі слова. Говорили те, що їм вклали в розум, в їхню свідомість. Вони дуже зазомбовані, як зазомбована майже вся та країна, сусідка наша. Ви ж бачите, що вони говорять зовсім не те, що відбувається. Вони говорять зовсім протилежне від того, що відбувається. Є такий механізм зомбування. Зомбовані частково і ті люди, які зараз знаходяться на Сході нашої країни.

І наша молитва повинна бути сильною, наша молитва повинна бути досконалою, наскільки це можливо. Тому я вас прошу всіх, особливо в цей час – молитися разом. Те, що ми помолимося дома – це само собою зрозуміло. Дбайте про нашу згуртованість, тому що коли ми приходимо в церкву, наша молитва помножується. Не сумується, а помножується.

Дорогі мої, коли щось станеться, тоді уже буде пізно говорити... Давайте зараз зробимо максимально, що від нас залежить. Тому що ми приходимо не просто в цей храм, не просто поспівати, пославити Бога, а ми робимо справу Бога на Землі. Він завжди каже: «Мої діти чують Мій голос, ідуть Моїм шляхом, говорять Моїми словами».

Тому я вас усіх, і себе в тому числі, призиваю бути тими послідовниками, тими мироносицями, – в чоловічому тілі чи в жіночому, це не має значення, – щоб віра, Закон вели нас. Можливо ми і не хочемо це робити, але знаємо, що так треба робити. Тому що від цього залежить майбутнє нашої держави, наших дітей. Уявіть дуже таку погану перспективу, що може статися з нашою країною, – можливо це буде якимось таким дієвим стимулом для того, щоби зрозуміли, що ворог стоїть біля наших дверей. Це гріх, великий гріх, який несуть нерозумні люди, нерозумні душі. Зараз ми не будемо говорити чому вони це роблять. Зараз ми просто повинні рукою Божою, нашою молитвою просто відтіснити цю злу силу.

Ми це зможемо, тому що з нами Господь, якщо ми з Ним.

З нами Господь, якщо ми з Ним, в Його світлі, в Його силі. А не в тому, що ми будемо говорити, які вони глупі, які вони погані. Ми розуміємо природу зла, і ми повинні цю природу перемогти Божою любов’ю, – Його силою. Божа любов – це не просто казки, це велика сила, яка може перемогти чорноту. Вона не раз її перемагала. І я надіюсь, вона переможе і зараз.

«Хто проти нас, яко з нами Бог», – завжди говорять люди, які стоять перед великим випробуванням.

Дійсно, хто може встояти перед силою, яка створила Всесвіт? Ніхто. Ми повинні допомогти, допомогти цій силі зійти на Землю, зійти і придавити цю чорноту, яка зараз розповсюджується по нашій країні.

Розуміймо це і працюймо во славу Бога живого.

Христос воскрес! Воістину воскрес!