Єпископ Василій (Нестеренко)

{mp3}sermons-20140413-bsVasyliyNesterenko{/mp3}.

Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

Поздоровляю вас із цим прекрасним святом – Входженням Ісуса в Єрусалим. Ми сьогодні радіємо, радіють наші душі. І ми це розуміємо не тільки серцем, але й своїм розумом, бо дійсно, це велике свято. І ми без лукавства славимо Господа, а не як ті іудеї Його славили. Вони тоді не розуміли, що прийшов Месія і що Його завданням було за своє коротке земне життя спасти цей світ.

Вони думали, що прийшов цар Землі, але прийшов цар не тільки Землі, а й Неба. Вони думали тільки про свої матеріальні зиски, а не думали про свої душі. Вони думали, що прийде цар, який звільнить їх від римського гніту і вони будуть жити вільно. Була велика радість. Вони славили Ісуса і прийшли Його зустріти не тому, що вони знали, що це Месія, а тому, що напередодні Ісус зцілив Лазаря із мертвого. Зцілив померлого Лазаря, який вже чотири дні лежав і почав уже розкладатися. Вони хотіли подивитися на цього Лазаря і цього Ісуса Христа, який це чудо сотворив. І вони кричали: «Осанна Всевишньому». Але на душі в Ісуса Христа не було весело. Бо Він розумів, що це тимчасова слава Його, що вони через деякий час будуть кричати: «Розіпни його».

Дійсно, це так і трапилося.

А поки Він вийшов на гору, подивився і заплакав. Він знав, що не мине багато часу, як в Єрусалимі каменя на камені не залишиться, будуть повбивані його жителі, дітки. І Йому було скорботно. Він ще заплакав тому, бо люди не впізнали час Його відвідин, не впізнали ради чого Він прийшов на цю грішну Землю. Йому було дуже скорботно.

А ми з вами розуміємо, що той день була і є велика радість для нас, що Він прийшов, що Він був на цій Землі, що Він віддав своє життя ради нас з вами, для спасіння нашого.

І сьогодні ми з вами напередодні того, що будемо проживати весь страсний тиждень. Давайте налаштуємо себе (хто може не постив ще – попостіть), щоб цей тиждень прожити в пості, в усвідомленні, в розумінні, що, дійсно, Господь прийшов ради нас з вами, ради нашого спасіння. Давайте кожен день цього тижня проживемо тими страсними днями, які прожив Ісус Христос. Хоч трішки-трішки доторкнемося своїм серцем до тих подій, які були.

Спаси вас Господи.