У святому Євангеліє немає більше випадків, щоб хтось до Ісуса торкнувся і зцілився. Ми знаємо, що Він торкався до людей і зціляв їх. А тут такий випадок, коли жінка мала величезну віру в душі. І відразу Господь проявив своє милосердя і благословив їй зцілення...

Пам’ятаєте, що говорив апостол Петро: «Браття, якщо ви молитесь, а Господь не реагує на ваші молитви, значить ви щось неправильно робите». Тому, щоб Господь реагував на ваші прохання, пам'ятайте просту молитовну таємницю...

Потрібно, якщо іспити стаються, то в терпінні з молитвою, молитвою постійною витримувати їх. Просити у Бога допомоги. Не проклинати своїх ворогів, або ворогів нашої держави, а молитися, щоб Господь їх зупинив і щоб настав мир у нашій державі...

Апостол Павло говорив: «Браття, якщо ви молитесь, а Господь не реагує на ваші молитви, значить щось не так, значить ви не правильно молилися». А Господь казав: «Де двоє чи троє в ім'я Моє моляться, все вони отримають від Бога». Розумієте, якщо ми молимось самі або з родиною і у нас немає результату, значить щось неправильно. А можливо ключ до розкриття цієї таємниці дуже простий...

Якщо людина щось робить у своєму суспільстві, – на роботі чи в родині, – вона відповідає за успіх цієї справи. Можливо, людина робить маленьку справу, але ця справа важлива для Бога. І, якщо людина не робить її як слід, то Господь забере цю справу і віддасть тим людям, які будуть її добре робити...

Ісус каже: «Якщо людина хоче зберегти свою душу для себе, вона її погубить». Тобто, якщо людина хоче зберегти своє життя тільки для себе, вона його втратить у вічності. І якщо у неї проявляються егоїстичні наміри «в своєму житті служити тільки собі» – вона не отримає у Господа Царства Небесного. Вона просто не зможе туди піти, бо не зможе вдягнути ті світлі Божественні одежі, в яких Господь її може прийняти....

Апостол Павло до нас звертається через рядки Апостола з такими словами: «Браття, Божою благодаттю ми отримуємо різні дари...» І ми, дорогі браття і сестри, можемо собі поміркувати: «А які ж ми маємо дари?»

Якщо ви прийшли сьогодні до храму, то ви покликані, вас Господь кличе. І ті, хто служать у храмі теж покликані. Але ми не знаємо, коли ми вийдемо з храму, чи ми не впадемо в гріх, чи не зануримось в якусь чорноту? Чи не забереться у нас цей статус покликаних і чи ми не станемо негативною особистістю?...

У Євангелія (Ів., XX:19-31) розповідається як Господь прийшов до своїх учнів. Двері були закриті, але Він пройшов через них як Дух. Далі Господь показав їм руки та бока Свої. Це Він зробив для того, щоб учні впевнились, що Він дійсно живий, а не якась примара...

Сьогодні ми в святому Євангеліє слухали як Господь Ісус Христос проявив милосердя. Тому і ми, брати і сестри, повинні проявляти милосердя. А милосердя, як ми знаємо з історії Товії й Товита, від смертних гріхів спасає. Можливо ми багато наробили неправильних вчинків, багато усіляких гріхів зробили в своєму житті, але милосердя нам допоможе спастися...

Ми слухали Діяння святих апостолів (Дії, II:1-11), де Господь обіцяв своїм апостолам, що прийде Утішитель і утішить їхні душі. Але Він дав їм таку вказівку, щоб вони зібралися на п’ятдесятий день усі разом. Не поодинці десь молилися, а зібралися всі разом....

У Євангеліє від Матвія (Мт., XXII:35-46) Господь говорить про Заповіді. Ми їх всі добре знаємо. Їх якби небагато. Питання тільки в одному – чи ми їх виконуємо? І в іншому – як можна зрозуміти чи ми любимо Бога?...

Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших. А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно....

Входження Господа в Єрусалим – це було дві тисячі років тому. Але сьогодні ми можемо зробити так, щоб Господь увійшов не тільки в Єрусалим, а увійшов в нашу душу, в наше серце. Ви запитаєте: «А як це зробити?» Апостол Павло в посланні до филип’ян (Флп., IV:4-9) говорив як це зробити...

І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...  А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!...

Господь Ісус Христос в цій притчі розповідає про страждання, про пекло. Ми можемо зрозуміти, що страждання є і після смерті. Все залежить від того, як ми живемо і куди ми потрапимо. І головне, що ми можемо зрозуміти - пекло існує. Той світ, де люди за свої неправильні вчинки отримують покарання, він існує...

Чому він став бідним? Ми не знаємо. Чи його така доля? Ми не можемо це знати, ми можемо лише міркувати над цим. Чому той інший чоловік став багатий? Ми теж не маємо цієї інформації і не розуміємо чому так сталося. Але ми можемо подумати і припустити...

Ми можемо допомагати бідним, допомагати нашій державі, допомагати героям, які сьогодні, ризикуючи своїм життям, захищають нашу державу. Шляхів спасіння дуже багато. Кожен обирає той, який йому Господь благословляє, і той, який він може витримати і йти за Богом...

Нас запитують: «Ти віриш в Бога? – Звісно я вірю. – А чому ти віриш в Нього? – Та тому що я бачу як Він кожну хвилину, кожен день в моєму житті творить чудеса. Чому мені в Нього не вірити? Я знаю, що Він є. Мені не потрібно Його бачити фізично, я знаю, що Він проявляється фізично в моєму житті»...

Свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього — одне з дванадцяти великих християнських свят. Воно встановлене на честь події воздвиження імператрицею Єленою хреста, на якому був розіп’ятий Господь наш Ісус Христос. Вперше свято Воздвиження Хреста Господнього відзначили в Єрусалимській Церкві на початку IV ст., коли було знайдено хрест Спасителя. Історичні джерела називають різні дати цієї події – 313, 326 р. Але найбільш достовірним є свідчення Олександрійської хроніки VI ст., яка називає дату 14 вересня 320 р....