Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!

Поздоровляю вас із святим причастям, і з освяченням ваших душ і ваших тіл.

Ми сьогодні слухали дуже цікаве Євангеліє (Мк., VIII:34-IX:1), де Ісус каже: «Якщо людина хоче зберегти свою душу для себе, вона її погубить». Тобто, якщо людина хоче зберегти своє життя тільки для себе, вона його втратить у вічності, вона не отримає Царства Небесного. І якщо людина дбає лише про багатство, про свої матеріальні блага, якщо у неї проявляються егоїстичні наміри «в своєму житті служити тільки собі» – вона не отримає у Господа Царства Небесного. Вона просто не зможе туди піти, бо не зможе вдягнути ті світлі Божественні одежі, в яких Господь її може прийняти.

Далі Господь каже: «Якщо людина отримає весь світ, - отримає багатство, все, що завгодно, - то що вона віддасть взамін Богу?» Богу багатства не потрібні, машини не потрібні, нерухомість не потрібна. Богу потрібна наша душа, світла душа, чиста душа, любов Богу потрібна. І Богу потрібен наш вільний вибір в Його сторону. Господь нас створив вільними. Ми можемо робити гріх, можемо не робити гріх, але якщо ми свідомі християни, ми розуміємо, що коли ми зробимо гріх, то ми отримаємо покарання за цей гріх. Ми або самі отримаємо це покарання чи хворобами, чи якимись іспитами в житті, на роботі, в навчанні, або наші рідні, кого ми дуже любимо, - діти, чоловік, дружина, - через наш гріх будуть страждати. А ми ж цього не хочемо.

І коли ми усвідомлюємо, що за наші гріхи ми будемо страждати і не зможемо бути в Божій благодаті, що не зможемо бути щасливими, а ці іспити нас будуть постійно наздоганяти, то ми перестанемо грішити. І ми просимо тоді у Бога: «Боже, дай мені сили не робити гріха. Дай мені сили жити так, як Ти хочеш».

Ми сьогодні слухали Євангеліє, де Господь каже: «Візьміть свій хрест та йдіть за Мною…» То давайте, дорогі браття і сестри, просто з завтрашнього дня, зранку, коли будемо молитися перед тим, як іти на роботу чи навчання, попросимо: «Боже, допоможи мені взяти свій хрест і йти за тобою. Допоможи мені цей день прожити так, як Ти хочеш, щоб я прожила/прожив. Дай мені сили не грішити. Охорони мене від всякого гріха, від всякого зла, благослови».

І коли ми кожен день так будемо молитися, прохання своє будемо доносити Господу, щоб Він чув, що ми просимо, що ми надіємося на Нього, - бо ми пам’ятаємо, хто надіється на Бога, той під покровом Всевишнього перебуває, - то Господь нас почує, Господь нам буде допомагати нести свій хрест і йти. Буде цей хрест тяжким чи легким – без різниці, бо Господь з нами, а як відомо «без Бога і не до порога».

Можливо у нас і невеликий хрест, а він нам здається дуже тяжким. А можливо і тяжкий, а ми не знаємо цього. Ну, якщо так поміркувати, то яка різниця який у кого хрест. Головне – як ми його несемо, чи ми дякуємо Богу за те, що у нас іспити стаються в житті, чи ми молимося і вдосконалюємося, чи ми дбаємо про те, щоб зберегти своє життя і душу для Бога. Бо Богу не потрібно те, що ми набудуємо, накупуємо і т.п. Богу, ще раз нагадую, потрібна наша душа.

Ми сьогодні також слухали Апостол (Гал., II:16-20), де апостол Павло каже в посланні до галатів, що людина не може оправдатися ділами закону. Вона не може оправдатися тому, що по закону, якщо ти згрішив - все, ти попадаєш під покарання. А далі апостол Павло каже, що людина може оправдатися вірою в Ісуса Христа.

Але я запитую: «Якщо людина вірує в Ісуса Христа і робить гріх, хіба вона оправдається?». Ні, бо все має бути в гармонії. І віра має бути в Ісуса Христа. І ми маємо нести свій хрест і йти за Богом, проявляти свій вибір в сторону добра, в сторону Бога. Ми маємо уникати гріха, маємо намагатися осягнути Божу любов, просити, щоб Господь наповнив нас любов’ю до Нього, щоб виконати основну заповідь Божу. Все має бути в гармонії, дорогі браття і сестри, тому що Сам Господь сказав: «Хто любить мене, той виконує заповіді мої». Якщо ми Його любимо, то ми будемо намагатися виконувати ці заповіді. Якщо нам складно їх виконати, то давайте попросимо: «Боже, дай мені сили виконувати твої заповіді».

Розумієте, у Бога все дуже просто. Вчені, видатні люди, які в світі жили, вивчали Євангеліє, Біблію, Святе писання - нічого складного немає. Нічого складного немає. Бо Господь, дорогі браття і сестри, не приніс нам складні знання. Він приніс зрозумілі знання, які нам допомагають спасатися. Тому я вас усіх призиваю, і себе в тому ж числі, щоб ми брали хрест свій, проявляли вільний вибір в сторону Бога, в сторону добра, і йшли за Ним, вдосконалювалися. Якщо Господь нам дасть можливість допомогти іншим людям - допомогти.

Слава Ісусу Христу.